Гідробіологічні дослідження біля ЧАЕС — що вчені знайшли у воді

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику продовжуються гідробіологічні дослідження водойм. Вчені вже отримали перші важливі результати — серед виявлених видів є ті, що занесені до Червоної книги України та охороняються на міжнародному рівні.

Про те, які результати отримали вчені та яке значення вони мають, повідомили на сайті Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Як навколо Чорнобильської АЕС виник заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — найбільша природоохоронна територія України площею понад 226 тисяч гектарів. Його створили 26 квітня 2016 року указом Президента на території Іванківського та Поліського районів Київської області, у межах Чорнобильської зони відчуження.

Ідея створення заповідника виникла ще після аварії на ЧАЕС, коли науковці помітили, що через відсутність людей природа почала відновлюватися. Зросла кількість диких тварин, включно з рідкісними видами. Цей процес назвали "вторинними екологічними наслідками".

У 2007 році в регіоні з’явився загальнозоологічний заказник, а вже у 2013 році Міністерство екології підтримало створення повноцінного біосферного заповідника. Після погоджень і підготовки документів у 2016 році заповідник офіційно заснували.

З 2017 року він функціонує як окрема установа, підпорядкована Державному агентству з управління зоною відчуження. З 2018 року заповідник бере участь у міжнародних дослідженнях та організовує наукові експедиції для вивчення біорізноманіття території.

Які зони заповідника дослідили вчені

У 2024 році фахівці зосередили увагу на вивченні донних безхребетних (зообентосу) та зооперифітону — організмів, що мешкають на водяних рослинах і підводних поверхнях. Дослідження охопили різні типи водойм на території заповідника: 

• лісові озера;
• старе русло річки Оташівка;
• ділянки річок та меліоративних каналів;
• прибережні зони озер Плютовище та В’юнове.

Які рідкісні організми знайшли вчені біля ЧАЕС

Науковці виявили значне різноманіття безхребетних, частина з яких — рідкісні або мають обмежене поширення. Особливо цінними виявились знахідки у водоймах із зарослими мілководдями та повільною течією.

Зокрема, в озері Плютовище знайдено личинки хижої бабки Anax imperator Leach — одного з найбільших представників свого виду. Цей вид занесений до Червоної книги України як вразливий, а також має охоронний статус у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Личинки можуть досягати 6 см у довжину та полюють на дрібних водяних істот — ракоподібних, п’явок, пуголовків і комах.

Також у водоймах заповідника зафіксовано рідкісного двостулкового молюска — Sphaerium rivicola, який входить до переліку вразливих видів за класифікацією МСОП. У межах України його чисельність стрімко зменшується.

Ще одну цінну знахідку зробили в річці Уж — там виявили великих двостулкових молюсків родини Unionidae: Anodonta cygnea, Unio tumidus та Unio pictorum. Вони відіграють важливу роль у водних екосистемах, але також страждають від забруднення та змін у довкіллі.

За підсумками досліджень, кожна водойма заповідника має унікальний склад водної фауни. Найбільше різноманіття виявлено саме у зарослих водоймах із повільною течією — ці зони викликали особливу зацікавленість у науковців.

Раніше ми писали, що болота відіграють надзвичайно важливу роль у природному балансі. Вони активно насичують атмосферу киснем та вбирають вуглекислий газ навіть ефективніше, ніж лісові масиви. До того ж саме завдяки болотним угіддям людство отримує цінну сировину — торф.

Також ми розповідали, що атомна енергетика — це не просто джерело енергії, а фундаментальний елемент національної безпеки та довгострокового розвитку держави. У 2025 році Франція продовжує лідирувати в Європі за виробництвом електроенергії на базі ядерних потужностей.