Про ціни на продукти, підвищення зарплат і пенсій та співпрацю з МВФ: інтерв'ю з Гетманцевим

Через те, що світ активно виходить із світової кризи, в тому числі ростуть ціни на продовольчі товари. Це відбувається по всьому світі, а не лише в Україні. Наприклад, якщо ціни на зерно на міжнародних біржах долають всі рекорди, це означає, що в Україні здорожчає і хліб, і мясо, і молочка. 

Що робитиме українська влада, щоб підвищити соціальні стандарти, як саме виростуть зарплати та пенсії у 2022 році та як збираються зменшити 11-відсоткову інфляцію — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та нардеп від партії "Слуга народу".

— Україна отримала транш від МВФ, на який чекала півтора роки. Гроші дали під певні зобов'язання. Наприклад, ухвалити бюджет до кінця листопада, у якому дефіцит не перевищував би 3,5 % від ВВП, й низка інших умов. Як Україна збирається їх виконати?

— Меморандум — це наша заява про наміри. Ніхто нас не змушує заявляти про них, як і брати гроші. В меморандумі ми заявляємо про зроблені і заплановані кроки. Всі вони відповідають інтересам України. Ми не заявляємо ні про що, що не співпадає з інтересами нашої держави. З іншого боку, партнери мають своє бачення тих кроків, які б захищали їх інтереси, як кредитора. Ці заходи передусім спрямовані на забезпечення фінансової стабільності.

Це також в наших інтересах, але у нас можуть бути різні підходи до забезпечення фінансової стабільності та різна ціна такої стабільності для економіки. Тому процес отримання траншу займає такий довгий час. Це складні перемовини, різні погляди як з нашого боку, так і з боку наших партнерів. Наголошую, що у меморандумі ми заявили тільки те, що відповідає інтересам держави. Не більше і не менше.

Наприклад, скоротити дефіцит бюджету та прийняти бюджет відповідає інтересам держави? Відповідає. Але до кінця листопада не встигнемо. Думаю, це відбудеться в перших числах грудня.

— Чому так довго тривали перемовини? Що не влаштовувало Україну і відповідно й МВФ?

— У меморандумі досить розумні речі, всі нерозумні були прибрані. Які — казати не можу.

— Це стосувалось тарифів і цін на газ?

— Ціна на газ у нас ринкова. І ми за рахунок держави дотуємо різницю в тарифі. При сьогоднішній ціні на газ – альтернативи такому підходу немає. Це розуміємо і ми, і наші партнери. Але, з іншого боку, подивіться, скільки соціалки у меморандумі, видатки на освіту, медицину, на коронавірус, субсидії...

 

— Якби цей транш не виділили, що було би?

— Та нічого. Було би складніше міністру фінансів брати гроші в борг, розміщувати ОВДП (облігації внутрішньої державної позики. - ред), був би більший відсоток на позики, наш борг би здорожчав.

Загалом ми вже отримали від МВФ 2,1 млрд доларів, зараз ще 700 млн дол. Це вже 2,8 млрд, залишилося ще 2,2 млрд. Не виключаю, що у 22-му році отримаємо наступні транші.

Але програми МВФ рідко коли закінчувалися повним виконанням. Скоріше сторони переходили до відкриття нової програми і починали нові перемовини. Така практика в МВФ і нічого такого незвичного тут немає. Так само можуть додаватися додаткові вимоги, як от звіт по ковідному фонду цього разу. Це не означає, що порушуються попередні домовленості, просто ситуація змінюється.

— Вихід світу із економічної кризи спровокував шалений ріст цін на сировинні товари, що відбилося на цінах на продукти, енергоносіях. В якій точці цей тренд зупиниться?

— Інфляція в Україні складає 11 %. До речі, Нацбанк у меморандумі з МВФ взяв на себе відповідальність по зменшенню інфляції. Ми вважаємо, що 11 % — забагато, торік було 5 %. Хочемо залишитися в межах однозначної цифри.

Збільшення цін на продовольчі товари відбувається у всьому світі. Якщо ціни на зерно на міжнародних біржах долають всі рекорди, то у нас вона не може залишатися незмінною. Ціни теж ростимуть.

Наше завдання, щоб за цим йшли наші соціальні стандарти. Вони підвищувались. Передусім, це пенсії, які у нас перераховуються якраз на відсоток інфляції, індексуються. Зверніть увагу, не під вибори.

Окрім цього збільшуємо мінімальну заробітну плату. Дива немає, попередня влада заморозила соціальні стандарти, їх неможливо відновити за рік. Але й катастрофи теж немає. Соціальні стандарти – це наш пріоритет.

Якщо ми говоримо про збільшення ціни на зерно, то не може не здорожчати яйце, м'ясо. Все взаємопов'язано і загалом цей тренд по зростанню цін триватиме у найближчі 5 років. Завдання держави реагувати на це підвищенням соціальних стандартів. І ми це робимо. Пенсії зросли на 30 %. Зросла мінімальна зарплата за 2,5 роки на 55 %. Підвищена допомога на дітей, над якими встановлено опіку, на дітей з інвалідністю, надбавку особам з інвалідністю дитинства тощо.

— Україна цьогоріч зібрала рекордоний врожай зернових, але ціни на хліб поповзли вгору. Чому?

— 80 % зерна, яке ми збираємо, експортуємо. У нас з вами ринок. Бо якщо будуємо Радянський Союз — давайте відмовлятися від ринку, націоналізуємо все це і будемо жити за цінами, які затверджуватиме ЦК партії. От тоді у держави треба буде питати — а чому така ціна на хліб, що ви там у ЦК робите?

Але якщо ми живемо в ринку і це капіталізм, то ціна на товар визначається ринком. І тут нема ніяких спекуляцій. У нас в країні достатньо зерна, дефіциту немає. Але фермер не продаватиме свій врожай за тогорічною ціною, якщо нинішня удвічі більша. Якщо він хоче заробити — це буде за наш рахунок, бо споживач сплатить більше. Це — ринок.

— Якщо ціни ростимуть у найближчі 5 років, відповідно соцстандарти теж?

— Так, переіндексація буде щороку. В наступному році заплановане поетапне підвищення пенсій, а з 1 січня 2022 року середній розмір пенсії становитиме 4 тис. грн.

Мінімальна зарплата наступного року виросте на 200 грн. Але за нашу каденцію вона і так виросла на половину. Швидке підвищення мінімалки, — це тиск на бізнес. Мінімальна зарплата — це додаткові податки.

Згідно з нашою бюджетною декларацією, у 2023 році вона має становити 7 тис. грн. І ми також будемо її підвищувати.

— Які ще бонуси чекають на українців в плані підвищення соцстандартів?

— Це не бонуси. Це питання виконання зобов’язань перед людьми. Маємо забезпечити відповідність стандартів і соціальних виплат до фактичного прожиткового мінімуму. Зараз він удвічі менший. Це дуже складна задача і у 2022 році ми її не виконаємо, але вона у нас на пріоритеті і ми йдемо до цілі.

— Гроші де братимете?

— Із розвитку економіки. ВВП в доларі цього року перевищив показники 2013 року. За останні сім років у нас безпрецедентно високі прямі іноземні інвестиції. У вересні вони були під 5 млрд доларів. Зростає дохідна частина бюджету, ВВП на душу населення.

Економіка росте і відновлюється після коронакризи. Не так активно якби нам хотілося, але наступного року хочемо дати +4 % росту. Ми даємо бізнесу розвиватися і залучати інвестиції, якщо він цього хоче. Ввімкнули дерегуляцію, запустили цифровізацію, прийняли інвестняні, Діясіті, індустріальні парки, проводимо масштабну детенізацію, інвестуємо в інфраструктуру, робимо судову реформу. Робимо все для росту економіки, щоб ми могли робити відповідні соціальні виплати і стандарти.

Але це дорога не на один рік, див не буває. Інші розвинуті країни витратили на свій розвиток по 30-40 років.

— Нам теж потрібно стільки часу?

— Я вважаю, що нам потрібне покоління послідовної економічної політики. Неважливо, хто буде на нашому місці. Важливо, щоб все, що ми робимо, не знищили популісти. Щоб наступники продовжували наш шлях. Дуже складно приймати певні рішення, а знищити ж дуже легко. Наприклад, прийняли земельну реформу, а популісти завтра прийдуть і скасують її. Фіскалізація або антиофшорний закон – все це не популярно, але потрібно країні. Метання з боку в бік зупинить розвиток країни.

— Добре. Ви ходите в магазин? Тільки чесно, щоб не було як у Миколи Тищенка.

— Щоп'ятниці заїжджаю в Мегамаркет на виїзді з міста.

— Що для вас здорожчало найбільше?

— Соняшникова олія. Якщо вас цікавить, чи знаю я ціни на товари, то так, знаю. На скільки зріс мій бюджет на продукти — сказати не можу. В мене дві маленькі дитини, памперси і подібне... Тому в загальному кошику ці товари, які не здорожчали набагато, займають більшу частину.

— Що буде із курсом долара?

— На наступний рік у нас закладений 28,6-28,7. Такий курс і буде, сподіваюсь на відповідні валютні інтервенції та інші інструменти, що є у розпорядженні Нацбанку. Ми не таргетуємо курс, ми таргетуємо інфляцію. Зараз вона становить 11 % і можемо щодо інфляції ставити питання Нацбанку. До речі, в меморандумі з МВФ є наші зобов’язання щодо зменшення рівня інфляції, ми розуміємо, що це необхідно виконати.

Якщо говоримо про курс, то наше завдання — пом'якшити коливання. Щоб долар за один день не став на гривню дорожчим чи дешевшим. Це має дуже поганий вплив на економіку. Якщо ж курс зростає поступово і так само поступово падає — нічого поганого у цьому немає. Якщо ж курс нижчий за той, що закладений у бюджеті — це недонадходження до бюджету від імпортного ПДВ й імпорту взагалі. Це погано.

Чому ж насправді "Слуги народу" почали бойкотувати медіа, які належать бізнесмену Рінату Ахметову, що відбувається із президентським рейтингом Дмитра Разумова та чи становить він політичну загрозу Володимиру Зеленському — читайте у другій частині інтерв'ю Дениса Гетманцева, яке вийде найближчими днями.