Виконавець заповіту — коли призначається та які функції виконує

Планування спадщини — це не лише розподіл майна між спадкоємцями, а й визначення того, хто прослідкує за виконанням останньої волі. Цю роль бере на себе виконавець заповіту, від якого залежить мирне врегулювання спадкових питань і дотримання закону.

Про те, хто такий виконавець заповіту, що входить в його обов'язки та як він призначається, пояснили в Міністерстві юстиції України. 

Хто може бути виконавцем заповіту та які його функції

За Цивільним кодексом України (ст. 1286) виконавця може обрати сам заповідач. Це може бути як фізична особа з повною дієздатністю, так і юридична особа. У разі кількох спадкоємців виконавцем призначають одного з них або навіть сторонню особу. Головне — щоб кандидат дав згоду.

Якщо заповідач не призначив виконавця, або він відмовився, його можуть обрати серед спадкоємців або залучити іншу особу. При неможливості домовитися, виконавця призначає суд, нотаріус або уповноважена особа місцевої влади (ст. 1288).

Це особливо важливо, якщо спадщина належить малолітнім дітям, юридичним особам чи державі, або коли майно потребує управління (бізнес, акції). Серед ключових завдань виконавця:

• охорона спадкового майна;
• повідомлення спадкоємців і кредиторів;
• забезпечення виконання умов заповіту;
• дотримання прав осіб, що мають обов’язкову частку;
• управління спадщиною (наприклад, бізнесом чи корпоративними правами).

Для підтвердження повноважень виконавець отримує свідоцтво від нотаріуса (ст. 1290).

Чи отримує винагороду виконавець заповіту та коли припиняються його повноваження

Заповідач може передбачити винагороду виконавцю у грошах чи майні. Якщо ні — суму погоджують зі спадкоємцями або визначає суд. Також відшкодовуються витрати на охорону та управління спадщиною (ст. 1291).

Дії виконавця контролюють спадкоємці, опікуни чи органи опіки. Він зобов’язаний надавати звіти, а у разі порушень — його рішення можна оскаржити в суді протягом року (ст. 1293).

Робота виконавця завершується після виконання всіх волевиявлень спадкодавця. Повноваження можуть припинитися достроково — у разі відмови, смерті особи, призначеної виконавцем, через рішення суду чи визнання заповіту недійсним.

Виконавець має право самостійно відмовитися від обов’язків, але не тоді, коли це може зашкодити спадкоємцям (ст. 1295). Він також несе відповідальність перед спадкоємцями за збитки, які були завдані у зв'язку з невиконанням його обов'язків.

Раніше ми писали, що деяких українців можуть позбавити спадщини через протиправні дії. Навіть при наявності заповіту суд може анулювати їхнє право на майно та визнати недостойним спадкоємця. 

Також ми розповідали, що позичаючи гроші близьким часто обмежуються усними домовленостями, але юристи радять оформляти все письмово. Найбезпечніше — укласти договір позики, який юридично захищає обидві сторони.