Договір позики — як документ збереже ваші гроші

Коли люди позичають гроші навіть близьким знайомим, часто обходяться усними домовленостями. Але юристи наголошують, що варто все зафіксувати письмово. Найкращий варіант — договір позики. Це не просто папірець, а правовий інструмент, який захищає і того, хто дає гроші, і того, хто їх бере.

Про те, що таке договір позики та як він укладається, розповіли в Міністерстві юстиції України.

Що таке договір позики

Договір позики — це угода, за якою одна сторона (позикодавець) передає іншій (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками. Позичальник зобов’язаний повернути таку ж суму або речі тієї ж кількості та якості.

За Цивільним кодексом України (ст. 1046) договір вважається укладеним із моменту фактичної передачі коштів чи речей. За законом:

1. Якщо сума перевищує 10-кратний неоподатковуваний мінімум доходів громадян, договір обов’язково має бути письмовим.
2. Якщо позикодавець — юридична особа, письмова форма потрібна завжди (ст. 1047 ЦК).
3. Документом може бути договір, акт, лист, електронний документ.
4. Достатньо підписів сторін. Від імені юридичної особи підписує уповноважений представник.
5. Якщо фізична особа не може підписати через хворобу, це може зробити інша людина у її присутності (ст. 207 ЦК).

Нотаріальне посвідчення такого договору не обов’язкове, але сторони можуть звернутися до нотаріуса за власним бажанням.

Чи може розписка замінити договір позики

Замість договору достатньо й розписки позичальника. Вона підтверджує і сам факт отримання грошей, і умови позики (постанова Верховного Суду від 27.04.2023, справа №161/11436/21). У розписці слід вказати:

• дату і місце;
• дані та адреси обох сторін;
• підтвердження факту отримання позики;
• якщо передаються речі — їх точний опис;
• суму боргу (цифрами та словами), валюту;
• умови й строки повернення, а також санкції за прострочення.

Наприкінці ставляться підписи сторін.

Чи може позичальник вимагати відсотки за позикою

Позикодавець має право на відсотки, якщо інше не передбачено законом чи самим договором. Якщо розмір не визначено, застосовується облікова ставка НБУ. Виплачуються відсотки зазвичай щомісяця до моменту повного повернення боргу. 

Разом із тим закон визначає випадки, коли договір є безпроцентним: якщо позика укладена між фізичними особами на невелику суму, що не пов’язана з підприємницькою діяльністю, або якщо предметом є речі, визначені родовими ознаками.

Обов’язки позичальника

Боржник повинен повернути кредитору гроші або речі у визначений строк і спосіб. Якщо строк не встановлений, борг треба віддати протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги кредитором. За безпроцентною позикою повернення можливе і достроково.

Вважається, що позика погашена, коли кошти надійшли на рахунок позикодавця або речі були фактично йому повернуті.

Що буде, якщо не повернути борг

Прострочення повернення грошей тягне наслідки, передбачені статтею 625 ЦК. Якщо не повернуті речі, стягується неустойка. У випадку, коли позика мала повертатися частинами, але одна з них не повернена вчасно, кредитор може вимагати повернення всієї залишкової суми разом із відсотками.

Якщо боржник не виконує умови договору, а також у разі втрати або погіршення забезпечення без вини кредитора, позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми разом із відсотками.

Раніше ми писали, що в Україні майно можна обмінювати не лише за усною згодою, а й через офіційний договір міни (бартер). У ньому прописуються права та обов’язки сторін, порядок передачі речей і можливість доплати, якщо їхня вартість відрізняється.

Також ми розповідали, що для передачі майна у спадок, варто обрати один із правових механізмів: скласти заповіт або укласти спадковий договір. Обидва варіанти дозволяють визначити, кому дістанеться власність після смерті, але реалізується це за різними правилами.