Спадковий договір — що це та чим відрізняється від заповіту

Залишаючи майно у спадок, важливо знати, які правові варіанти для цього існують. Це можна зробити склавши заповіт або уклавши спадковий договір. Ці два інструменти дозволяють розпоряджатися майном на випадок смерті, але працюють за різними правилами.

Ключові відмінності між заповітом та спадковим договором роз'яснило Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Що таке заповіт та як він складається

Заповіт — це особисте волевиявлення людини щодо свого майна, прав і обов’язків на випадок смерті. Він набирає чинності тільки після смерті заповідача. Юридично заповіт є одностороннім правочином — для його складання не потрібна згода інших людей.

Скласти заповіт може лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Робиться це особисто — через представника заповіт оформити не можна. Документ оформляється письмово і має містити: 

• дату;
• місце складення;
• дані про заповідача. 

Він може бути написаний власноруч або за допомогою технічних засобів, а нотаріус може зафіксувати його навіть зі слів заповідача. Якщо заповідач має фізичні обмеження, документ посвідчується за участю свідків.

Заповідач має право обирати спадкоємців і передавати майно як родичам, так і стороннім особам. Деякі особи не можуть бути позбавлені права на спадщину: малолітні та неповнолітні діти, непрацездатні діти, непрацездатний чоловік чи дружина, непрацездатні батьки. Вони отримують обов’язкову частку спадщини.

Заповіт можна змінювати або скасовувати необмежену кількість разів. Кожен новий заповіт анулює попередній і потребує нотаріального посвідчення. У деяких випадках заповіт можна посвідчити не нотаріусом, а, наприклад, посадовими особами органів місцевого самоврядування, лікарями, капітанами суден або командирами військових частин. 

Заповіт також може містити розпорядження немайнового характеру — наприклад, щодо поховання, опіки над дітьми чи благодійності. Заповідач може передавати майно третім особам через заповідальний відказ, обмежуючи обов’язки спадкоємця реальною вартістю майна.

Що таке спадковий договір та в чому його особливість

Спадковий договір — це двостороння угода, згідно з якою одна сторона (набувач) зобов’язується виконати розпорядження іншої сторони (відчужувача) і отримує право власності на майно після смерті відчужувача. Договір укладається письмово, нотаріально посвідчується та реєструється у Спадковому реєстрі.

Набувач може виконувати майнові або немайнові розпорядження відчужувача до або після відкриття спадщини. Подружжя може укладати спадковий договір як щодо спільного, так і щодо особистого майна.

На майно за договором не можна складати заповіт, а розірвати договір можна лише за згодою сторін або через суд. Права набувача переходять автоматично після смерті відчужувача, без окремого волевиявлення.

Чим відрізняється спадковий договір від заповіту

Основні відмінності між заповітом і спадковим договором такі:

1. Заповіт — односторонній правочин, договір — двосторонній.
2. Майно за спадковим договором не може бути предметом заповіту.
3. Заповіт можна змінювати необмежено, договір — розірвати лише за згодою сторін або через суд.
4. Заповіт регулюється нормами спадкового права, договір — правилами загального цивільного законодавства.
5. Заповіт складається особисто заповідачем, договір можна укладати через уповноваженого представника.
6. Права набувача за договором переходять автоматично після смерті відчужувача, на відміну від спадкоємців.

Таким чином, заповіт більше підходить для особистого волевиявлення, а спадковий договір — для врегулювання взаємних прав і обов’язків сторін на випадок смерті.

Раніше ми писали, що розлучення зазвичай супроводжується поділом спільного майна. Іноді один із подружжя бере кредит на спільні потреби, що може спричиняти суперечки про те, хто його погашатиме.

Також ми розповідали, що в Україні спадкоємцям можна передавати майно, але є окремі винятки. Часто заповіт включає не лише гроші чи цінності, а й певні обов’язки. Тож важливо знати, які речі не підлягають спадкуванню.