Торгівля без реєстрації ФОП — як ловлять порушників і що їх чекає

Все більше українців "ловлять" на онлайн-торгівлі без реєстрації ФОП. Маючи акаунти в Instagram, підприємці уникають сплати податків, приймаючи оплату за товари на особисті банківські картки. Контролюючий орган посилив моніторинг у 2025 році та активно відслідковує інтернет-користувачів, які ведуть незаконну діяльність чи продають без використання реєстратора розрахункових операцій (РРО).

Сайт Новини.LIVE розповідає, як податкова відстежує продавців і що загрожує за торгівлю без ФОП.

Як податківці знаходять порушників

Способів ідентифікувати незареєстрованих продавців існує багато. Перший — за допомогою фіскалізації операцій післяплати фінансовими установами. Наприклад, відправляючи посилку поштою і приймаючи оплату через NovaPay, українці дають знати Державній податковій службі про такі транзакції.

Кожен переказ генерує детальний звіт, який автоматично передається в контролюючий орган для подальшого аналізу. Так фахівці дізнаються:

• повне ПІБ отримувача коштів;
• податковий номер (ІПН);
• суму переказу;
• дату і час операції;
• призначення платежу (якщо вказано).

Другий варіант — контрольні закупівлі. В соціальних мережах, зокрема Instagram, функціонують різні магазини. Далеко не кожен продавець в інтернеті зареєстрував свою діяльність. Це означає, що він не приймає оплату від клієнтів на підприємницький рахунок. ДПС робить замовлення в таких магазинах, перевіряючи, куди продавець попросить відправити гроші.

Третій спосіб відстеження новіший. З 1 березня 2025 року Державна податкова служба отримала доступ до Системи обліку даних РРО. Цей інструмент дозволяє безперервно ідентифікувати як незареєстрованих продавців, так і ФОП, які не використовують касові апарати, хоча зобов’язанні це робити за законом.

Новий механізм контролю передбачає:

• інформування ДПС про операції через зареєстровані касові апарати, включно з тими, що інтегровані з платіжними системами для онлайн-торгівлі;
• виявлення регулярних фінансових надходжень на банківські картки фізичних осіб, що є ознакою систематичності;
• проактивне виявлення порушень через аналіз великих масивів даних замість реагування на скарги покупців.

Загалом українцям стало важче приховувати незареєстровану діяльність в інтернеті. Продаж товарів через цифрові майданчики та соціальні мережі більше не є темною плямою для контролюючих органів, що означає притягнення до відповідальності більшої кількості порушників.

Що загрожує продавцям в інтернеті

Законодавство України передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність. За статтею 164 КУпАП, провадження діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання тягне штраф у розмірі 17 000-34 000 грн з конфіскацією виготовленої продукції та доходів. У разі повторного порушення протягом року санкція зросте до 34 000-85 000 грн.

Стаття 212 Кримінального кодексу окреслила покарання за умисне ухилення від сплати податків. Якщо сума, яку недоотримав державний бюджет, перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4 542 000 грн у 2025 році), то штраф — від 85 000 до 170 000 грн із позбавленням права займати певні посади на строк до 3 років.

Окремо ДПС може донарахувати податки, які людина не заплатила в процесі ведення незареєстрованої підприємницької діяльності. Йдеться про 18% ПДФО та 5% військового збору з одержаних доходів.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, ФОПи повинні заплатити податки в липні 2025 року. До граничних дат треба поповнити державний бюджет єдиним соціальним внеском, військовим збором і єдиним податком. Плюс необхідно вчасно відзвітувати перед контролюючим органом.

Також ми писали, що з 1 серпня 2025 року в Україні зростуть штрафи за невикористання реєстратора розрахункових операцій. ФОПи платитимуть 100% вартості товарів, проданих без видачі фіскального чека (150% — за кожне повторне порушення).