Сплатили штраф за неправильними реквізитами: як повернути кошти

Сплата адміністративних та фінансових штрафів в Україні вже давно стала справою кількох кліків у смартфоні. Однак повернення помилково відправлених або скасованих судом коштів з держбюджету перетворюється на тривалий квест. Юристи та фахівці з держуправління попереджають: щойно гроші потрапляють до державної скарбниці, звичайні банківські скасування операцій перестають працювати. У дію ж вступають жорсткі процедури Держказначейства.

Сайт Новини.LIVE дізнавався про всю складність процесу та чи можливо взагалі кошти все ж повернути.

Чому не все так просто

За словами правознавців, проблема для громадян та бізнесу полягає в тому, що повернення коштів із бюджету вимагає не просто заяви, а проходження процедури ідентифікації платежу та визначення контролюючого органу. При цьому сценарій дій кардинально різниться залежно від причини. Звичайна технічна помилка в реквізитах і судовий вирок про скасування постанови вимагають абсолютно різних юридичних кроків.

Технічний збій чи рішення суду: у чому різниця

Фахівці наголошують на важливості розмежування двох правових підстав для повернення коштів:

1. Ситуації, коли громадянин двічі оплатив один і той самий штраф, переплутав код бюджетної класифікації або відправив гроші не в той регіональний бюджет. У таких випадках, окремого судового рішення тут не потрібно — сам факт помилки підтверджується банківськими виписками та документами.
2. Або якщо на момент перерахунку коштів постанова мала юридичну силу, а суд визнав її незаконною пізніше. Суми, сплачені за чинним на той момент документом, не вважаються "помилково зарахованими". Їх повернення нерідко вимагає окремого позову про цивільно-правове відшкодування.

Чому заява до Казначейства не спрацює

Найделікатніший момент, про який часто забувають заявники — це адресат первинного звернення. Звертатися напряму до Державної казначейської служби немає сенсу. Відомство є лише технічним виконавцем і не має повноважень самостійно ухвалювати рішення про повернення коштів.

Експерти зазначають, що процедура має відбуватися за чітким алгоритмом:

1. Платник має визначити код бюджетної класифікації та орган, куди були надіслані кошти.
2. Заява подається саме до контролюючого органу, а не до Казначейства.
3. Контролюючий орган перевіряє факт зарахування та готує офіційне подання.
4. Лише після отримання цього подання Казначейство перераховує гроші на рахунок заявника.

Чому можуть відмовити у поверненні

Найпоширенішою причиною відмов у поверненні коштів залишається неузгодженість даних платника. Якщо штраф за людину сплатив родич зі своєї картки або директор перерахував власні гроші за компанію, держструктури орієнтуються виключно на реквізити у графі "Платник".

Заява має обов'язково містити паспортні дані, ідентифікаційний код (РНОКПП), актуальні банківські реквізити, обґрунтування причини та оригінал або завірену копію платіжки. Навіть якщо рахунок, з якого проводилася оплата, вже закритий, це не є перешкодою — гроші повернуть на нові вказані реквізити.

Якщо до справи залучено виконавчу службу

Найскладніший сценарій виникає тоді, коли штраф стягувався через Державну виконавчу службу або приватного виконавця. У такому разі гроші спочатку потрапляють на депозитний рахунок виконавця і лише потім перераховуються до бюджету.

У результаті квитанція про списання коштів із банківської картки боржника не є прямим доказом зарахування грошей до казні. Для повернення доведеться запитувати розшук платіжних доручень самого виконавця.

Крім того, юристи нагадують, що стягнута виконавцем сума зазвичай розбивається на три частини:

• основний штраф (іде в бюджет);
• витрати виконавчого провадження;
• виконавчий збір або винагорода (10% від суми).

Вимагати повернення всієї суми як "помилкового штрафу" від одного органу — юридично некоректно, адже кожна частина повертається через окремі процедури.

Законодавство дає Казначейству 5 робочих днів на перерахунок коштів. Проте цей відлік починається лише з моменту отримання готового подання від контролюючого органу. Загальний термін розгляду справи залежить від швидкості перевірки документів.

З чим ще варто ознайомитись

Нещодавно Новини.LIVE розповідали, чому можуть оштрафувати за паспорт-книжечку. Українцям закон дозволяє мати паспорт-книжечку старого зразка, який не обов'язково терміново міняти на ID-картку. Але після певної вікової межі у такий паспорт потрібно вчасно вклеїти нову фотографію.

Також Новини.LIVE повідомляли, що загрожує порушникам благоустрою. Зірвати квітку з міської клумби чи пройтися газоном може здаватися дрібницею. Але іноді справа може закінчитися не лише зауваженням, а й штрафом та компенсацією завданої шкоди.