Розписка не захистить від в'язниці: коли позику визнають шахрайством

Наявність розписки чи формального договору позики остаточно не захищає недобросовісного позичальника від обвинувачення у шахрайстві. Якщо доведено, що позичальник вже в момент отримання коштів мав намір заволодіти ними шляхом обману й не збиралася виконувати зобов’язання, її дії будуть вважатись кримінальним правопорушенням.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Судово-юридичну газету.

Як за звичайну позику можуть позбавити волі

Історія розпочалася з чоловіка, який упродовж декількох років позичав значні суми у доларах США та євро від різних людей. Приводом для позик він називав купівлю автозапчастин, сплату митних платежів, імпорт техніки та розвиток автомобільного бізнесу. Один із потерпілих віддав 40 тисяч доларів США, інший — понад 76 тисяч євро та 6,9 тисячі доларів. Загалом сума сягнула кількох мільйонів гривень.

Позичальник справно видавав письмові розписки, обіцяючи повернути кошти з відсотками. Проте після настання визначених строків гроші не повертав, а згодом почав повністю ігнорувати дзвінки та уникати зустрічей.

Як результат, суд призначив фігуранту 7 років позбавлення волі за частинами 2-4 статті 190 Кримінального кодексу України.

Які аргументи захисту не спрацювали

Адвокати позичальника спиралася на те, що між сторонами виникли суто цивільно-правові відносини. Адже розписки були оформлені, а деякі потерпілі навіть встигли виграти цивільні позови про стягнення боргу та відкрили виконавчі провадження.

Верховний Суд відкинув ці доводи, зазначивши, що договірна форма не виключає кримінальної відповідальності, якщо вона слугувала лише для здійснення злочину.

Суд чітко розмежував дві юридичні ситуації:

1. Коли людина бере кошти з реальним наміром їх повернути, але пізніше через об'єктивні фінансові труднощі або форс-мажор втрачає таку можливість. Це суто цивільні відносини.
2. А якщо позичальник ще в момент отримання майна усвідомлює, що не поверне його, і свідомо користовується обманом чи зловживанням довірою для заволодіння грошима — це вже шахрайство.

Суди встановили злочинний намір обвинуваченого через поведінку позичальника:

• систематичність залучення грошей;
• відсутність реального бізнесу;
• зміст розписок;
• листування та подальшу поведінку ухилення від контактів.

Що вирішує розписка

Якщо є оригінал розписки, простого заперечення позичальника про те, що він "не отримував грошей" чи "підпис не мій", недостатньо. Відповідач повинен надати беззаперечні докази, особливо якщо експертиза підпису має лише ймовірнісний характер.

Цивільний суд встановлює сам факт існування боргу та обов'язок його повернути, тоді як кримінальний — наявність обману та злочинного умислу під час отримання грошей. Тож прикритися папкою з розписками у разі спланованої фінансової афери більше не вдасться.

З чим ще варто ознайомитись

Нещодавно Новини.LIVE розповідали, як українці можуть втратити квартиру. Приводом для цього може стати несплачений борг по комуналці. Однак наявності боргу недостатньо, аби вже "завтра" відписали нерухомість державі.

Також Новини.LIVE повідомляли, як боржникам не втратити доступ до банківських карток. Адже за ухилення від сплати виконавчих проваджень, контролюючі органи можуть звернутись із проханням обмежити або заблокувати користуватись банківським рахунком. Однак є виплати, які виконавець не має права чіпати.