Роботодавцям загрожують штрафи: скільки “коштує” неоформлений працівник

Якщо працівник виходить на роботу і отримує гроші, але офіційно не оформлений, то для роботодавця така ситуація може обернутися одразу кількома штрафами. Під час перевірки податківці дивляться не лише на оформлення працівників, а й на зарплату, податки та звітність. Тому одна проблема може потягнути за собою кілька різних наслідків.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Що фіксує ДПС під час перевірки

Під час документальної або фактичної перевірки податківці можуть перевіряти оформлення трудових відносин, виплату доходів працівникам, нарахування та сплату ПДФО і військового збору, а також відповідну податкову інформацію. Якщо виявлено порушення трудового законодавства, ДПС фіксує його в акті перевірки та передає копію матеріалів до органів Держпраці.

Водночас податкова може застосувати санкції за порушення податкового законодавства, якщо під час перевірки встановлено ненарахування, неутримання або несплату податків із виплаченого доходу.

Які штрафи за неоформленого працівника

У 2026 році за допуск людини до роботи без оформлення трудового договору штраф для більшості роботодавців становить 86 470 гривень за кожного такого працівника. Це 10 мінімальних зарплат.

Для платників єдиного податку першої–третьої груп є окремі правила. Якщо таке порушення виявили вперше, застосовується попередження. За повторне порушення протягом двох років штраф становить 259 410 гривень за кожного працівника.

Окремо рахують податковий штраф

До трудового порушення може додатися податкове. Наприклад, людина працювала без офіційного оформлення, отримувала гроші, а роботодавець при цьому не нараховував і не перераховував до бюджету необхідні суми ПДФО та військового збору.

За таких обставин ДПС може застосувати штраф за статтею 125-1 Податкового кодексу. Його розмір залежить від ситуації:

• 10% від суми податку — за звичайного порушення;
• 25% — якщо порушення визнали умисним;
• 50% — якщо умисне порушення повторилося протягом 1095 днів;
• 75% — за третє та наступні умисні порушення протягом цього періоду.

Наприклад, якщо через порушення до бюджету мав надійти ПДФО у розмірі 100 000 гривень, штраф за базовою ставкою становитиме 10 000 гривень. Окрім цього:

• за умисне порушення — 25 000 гривень;
• за повторне умисне — 50 000 гривень;
• за третє та наступні — 75 000 гривень.

Помилки у звітності теж можуть коштувати грошей

Є ще одна частина, про яку роботодавці часто згадують уже після перевірки. ДПС перевіряє інформацію про працівників та їхні доходи. Якщо у звітності є помилки, неповні або недостовірні відомості, за це також передбачена відповідальність.

Тому роботодавцю варто стежити не лише за тим, щоб працівник був оформлений, а й за тим, щоб у звітності правильно зазначалися:

• дані про працівника;
• сума виплаченого доходу;
• нараховані та утримані податки;
• інформація, яку потрібно передати до ДПС.

Як можуть покарати посадових осіб

Фінансова санкція для підприємства або ФОП може поєднуватися з адміністративною відповідальністю посадової особи. Наприклад, за порушення правил утримання та перерахування ПДФО, а також за неповідомлення про доходи громадян загрожує попередження або штраф від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне порушення протягом року санкція становить від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів.

Раніше Новини.LIVE писали, як можуть змінити правила нарахування зарплат. Новий Трудовий кодекс пропонує по-новому визначати мінімалку та окремо враховувати доплати, премії й інші виплати. Працівникам також хочуть надавати більше інформації про податки та відрахування, а роботодавців зобов’язати чіткіше прописувати систему оплати праці.

Також Новини.LIVE розповідали, коли позбавлення премії може мати ознаки мобінгу. Систематичне урізання бонусів разом із тиском, ізоляцією від робочих процесів чи перешкодами для кар’єрного зростання може свідчити про цькування працівника. Якщо виплати забирають без обгрунтованих причин і таким чином намагаються змусити людину звільнитися, працівник може звернутися до Держпраці.