Квартира за довічне утримання: обов’язки сторін та підводні камені
Українці можуть передати квартиру, будинок чи інше цінне майно іншій особі в обмін на довічне утримання та догляд. За таких умов набувач стає власником майна, однак до смерті відчужувача має низку обмежень і зобов’язань. Зокрема, закон передбачає навіть обов’язок поховати людину, яка передала йому майно.
Про це повідомила "Судово-юридична газета", передають Новини.LIVE.
Що передбачає договір довічного утримання
Можливість передати майно в обмін на довічне утримання та догляд передбачена Цивільним кодексом України. Відповідні правила визначені главою 57 кодексу.
За договором довічного утримання одна сторона — відчужувач — передає іншій стороні — набувачеві — у власність квартиру, житловий будинок або їх частину, інше нерухоме чи цінне рухоме майно.
Натомість набувач бере на себе зобов’язання довічно забезпечувати відчужувача утриманням та/або доглядом.
Хто може укласти такий договір
Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем — повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
При цьому сторони можуть передбачити, що утримання та догляд надаватимуться не самому відчужувачу, а іншій особі, визначеній у договорі.
Що отримує відчужувач
Умови матеріального забезпечення та догляду сторони визначають самостійно.
Зокрема, набувач може бути зобов’язаний:
- забезпечувати відчужувача харчуванням;
- надавати необхідну допомогу та догляд;
- регулярно виплачувати кошти;
- забезпечувати інші види матеріальної підтримки, передбачені договором.
Якщо набувач має забезпечити людину житлом, у договорі потрібно чітко зазначити, якою саме частиною житлового приміщення вона матиме право користуватися.
Матеріальне забезпечення, яке відчужувач отримуватиме щомісяця, має бути оцінене в грошовій формі.
Сторони самостійно визначають його розмір, види забезпечення та інші умови.
Тому в договорі важливо максимально конкретно прописати, що саме, у якому обсязі та з якою періодичністю має надавати набувач.
Чи може новий власник одразу продати квартиру
Після укладення договору право власності на майно переходить до набувача. Проте це не означає, що він може одразу розпоряджатися квартирою на власний розсуд.
До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, обмінювати отримане майно, передавати його в заставу чи відчужувати іншим способом.
Також протягом життя відчужувача на це майно не може бути звернено стягнення.
Що треба знати про договір
Договір довічного утримання укладається виключно в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Якщо предметом договору є нерухомість, право власності набувача також має бути зареєстроване в установленому законом порядку.
Набувач повинен виконувати всі умови, передбачені договором. Якщо він не забезпечує належне утримання чи догляд або виконує свої обов’язки неналежним чином, договір за певних умов може бути розірваний через суд.
З відповідною вимогою може звернутися відчужувач або третя особа, на користь якої укладено договір.
При цьому навіть втрата чи пошкодження переданого майна не звільняє набувача від виконання його обов’язків перед відчужувачем.
Новий власник має поховати відчужувача
Однією з менш очевидних норм договору є обов’язок набувача поховати відчужувача після його смерті.
Причому цей обов’язок діє навіть у тому випадку, якщо сторони прямо не прописали його в договорі довічного утримання.
Які умови треба прописати у договорі
Щоб у майбутньому уникнути конфліктів, сторонам варто чітко визначити всі умови утримання та догляду. Зокрема, потрібно прописати види й обсяг матеріального забезпечення, порядок догляду, місце проживання відчужувача та розмір щомісячних виплат.
Чим конкретніше сформульовані права відчужувача та обов’язки набувача, тим менше ризиків виникнення спорів у майбутньому.
Перед укладенням договору довічного утримання варто проконсультуватися з нотаріусом і уважно перевірити всі його умови.
Раніше Новини.LIVE розповідали, як скласти заповіт з умовою. Таке право прямо передбачене статтею 1242 Цивільного кодексу України. Умова може бути пов’язана з поведінкою майбутнього спадкоємця, а може від нього взагалі не залежати.
Також Новини.LIVE писали, де оформлювати спадщину, якщо спадкодавець жив на ТОТ. Закон передбачає особливий порядок для випадків, коли людина проживала на тимчасово окупованій території або в районі активних бойових дій.