Економіка під тиском: бізнесу готують нові інструменти підтримки

Українська економіка може зіткнутися з новими труднощами, пов’язаними з фінансуванням бізнесу, ліквідністю та ситуацією на ринку праці. Зростання споживання дедалі сильніше стимулює імпорт, що позначається на торговельному балансі, а нинішня система підтримки бізнесу поступово вичерпує свій ресурс. Наразі держава шукає додаткові інструменти, які допоможуть компаніям працювати, залучати кошти та вкладати гроші в українську економіку.

Про ці тенденції говорив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко під час Форуму економічної стійкості Forbes, передає Новини.LIVE.

Імпорт тисне на торговельний баланс

Після різкого падіння у 2022 році економіка України почала відновлюватися. Велику роль у цьому відіграли міжнародні гроші, які надходили в країну та підтримували державні витрати й доходи людей.

Споживання підсилило економіку. Але разом зі зростанням покупок збільшувався і попит на імпортні товари, тоді як власне виробництво отримувало менше коштів для розвитку.

"Наш торговельний баланс, він суттєво погіршується", — сказав міністр.

Причому йдеться не лише про критично важливий імпорт, зокрема зброю чи енергоносії, а й про товари, які мають менше стратегічне значення. 

Бізнесу дедалі складніше працювати

Одним із головних викликів Кравченко назвав ситуацію з фінансуванням і ліквідністю. Додатковий тиск створює дисбаланс на ринку праці.

На думку міністра, бізнесу зараз потрібна більша свобода для швидкої адаптації до нових умов. Йдеться, зокрема, про подальше спрощення регулювання. Також потрібні додаткові механізми підтримки, які допоможуть компаніям зберігати ліквідність і продовжувати роботу.

Як планують підтримати підприємства

Один із варіантів — дати бізнесу ширший доступ до банківських кредитів. Уряд також обговорює з міжнародними партнерами розширення гарантій для великих підприємств.

Ще один напрям — компенсація частини відсотків за кредитами. У результаті компанія може позичити гроші на розвиток за прийнятнішою для неї ставкою.

Держава паралельно розширює програми підтримки підприємств, які постраждали від російських атак. У вересні уряд збільшив перелік майна, за яке бізнес може отримати компенсацію, а також підвищив максимальний розмір компенсації страхової премії за договорами страхування воєнних ризиків до 5 мільйонів гривень.

Для бізнесу хочуть створити страховий механізм

Ще один інструмент, який обговорює уряд, — спеціальний фонд для компенсації воєнних збитків бізнесу обсягом близько 3–4 мільярдів доларів. Його завданням має стати залучення приватного й донорського капіталу.

Кравченко пояснив, що держава могла б покривати першу частину збитків, після чого до страхування більшого ризику долучався б приватний страховий ринок.

Водночас Кравченко визнає, що можливості держави залишаються обмеженими. Тому уряд готовий реагувати на проблеми бізнесу точково, тоді як основна відповідальність за розвиток компаній залишається за самими підприємцями.

Раніше Новини.LIVE писали, чи можуть українцям затримати соціальні виплати через дефіцит бюджету. Уряд розраховує на міжнародні транші та запевняє, що пенсії й інші соціальні програми фінансуватимуться вчасно. Водночас для підтримки ліквідності бюджету капітальні видатки перенесли на грудень, а державні програми планують переглянути.

Також Новини.LIVE повідомляли про загрози для третинного сектору економіки. Торгівля та послуги забезпечують значну частину ВВП, робочих місць і податкових надходжень, тому руйнування інфраструктури можуть мати серйозні наслідки. Через падіння продажів бюджет може отримувати менше податків, а частина торгівлі може перейти у тіньовий сектор.