Договір пожертви — чим документ відрізняється від дарчої

Пожертва — це передача майна, грошей або цінних паперів іншій особі для досягнення певної мети. На відміну від звичайного подарунка, пожертва має чітке цільове призначення. Наприклад, це може бути допомога лікарні, школі чи благодійній організації.

Про те, що таке договір пожертви та чим він відрізняється від дарчої, розповідає редакція сайту Новини.LIVE.

Що таке договір пожертви

Попри те, що пожертва — це благородний і безкорисливий акт, його оформлення вимагає дотримання юридичних норм. Згідно зі статтею 729 Цивільного кодексу України (ЦК), пожертва — це різновид дарування, коли дар передається конкретним особам із цільовим призначенням.

Відповідно до статті 720 Цивільного кодексу України, пожертву можуть здійснити як фізичні, так і юридичні особи. Також її можуть робити держава, органи місцевої влади та представники за довіреністю. Але батькам чи опікунам заборонено жертвувати майно, яке належить їхнім дітям або підопічним. Договір пожертви має свої особливості:

1. Цільове призначення: пожертва передбачає обов’язкове використання переданого майна на певну мету, обумовлену наперед. Пожертвувач має право перевіряти, як саме використовується пожертва.
2. Момент укладення договору: договір пожертви вважається дійсним із моменту прийняття дарунка. У випадку звичайного дарування це може бути як фактична передача, так і домовленість про неї в майбутньому.

Згідно зі статтею 730 ЦК, особа, яка надала пожертву, має право контролювати, чи використовується вона згідно з обумовленим призначенням. Якщо досягнення мети стало неможливим, змінити призначення пожертви можна лише за згодою пожертвувача або, в разі його смерті чи ліквідації — за рішенням суду.

Пожертвувач або його спадкоємці можуть ініціювати розірвання договору, якщо виявиться, що пожертва використовується не за призначенням.

Особливості благодійної пожертви

Пожертва, зроблена в рамках благодійної діяльності, теж має свої правові особливості. Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" визначає благодійну пожертву як добровільну та безоплатну передачу майна, коштів або майнових прав на користь отримувача для досягнення цілей, встановлених цим законом.

Бенефіціарами можуть бути фізичні особи, неприбуткові організації або громади. Благодійником вважається будь-яка дієздатна фізична чи юридична особа, що діє добровільно.

Закон дозволяє встановлювати додаткові умови надання пожертви (наприклад, відкладальні або скасувальні обставини), якщо вони не суперечать праву. Також допускається надання пожертви за результатами конкурсу, під час якого бенефіціар повинен виконати певні дії на користь третіх осіб, але не благодійника.

Змінювати призначення пожертви можна тільки за згодою благодійника або через суд. Крім того, благодійник має право контролювати, як саме використовується його пожертва.

У разі порушення умов використання пожертви, доброчинець або його правонаступники можуть ініціювати заміну бенефіціара в порядку, передбаченому законодавством.

Раніше ми писали, що в Україні кожен має законне право самостійно визначити, кому дістанеться його майно після смерті. При цьому можливо зробити це конфіденційно склавши секретний заповіт.

Також ми розповідали, що досить часто батьки або інші родичі залишають спадщину неповнолітнім дітям. Проте процес оформлення такої спадщини для дитини має низку специфічних нюансів.