Особисте розпорядження може засвідчити нотаріус, а зберігає в/ч
Особисте розпорядження, складене військовослужбовцем, має затвердити командир військової частини. Також можна надати цей документ на затвердження будь-якому нотаріусу. Після затвердження документ передається у військову частину на зберігання.
Як повідомляють Новини.LIVE, про це написали на офіційному сайті Міноборони.
Особисте розпорядження військовослужбовця
Під час повномасштабної російсько-української війни з’явився спеціальний документ для військовослужбовців та їхніх близьких родичів. Цей документ має назву "особисте розпорядження".
Особисте розпорядження складається особисто військовослужбовцем. У ньому воїн визначає, хто і в яких частинах отримає державну одноразову грошову допомогу у випадку його загибелі чи потраплянні у полон.
Міністерство оборони детально пояснило, хто має засвідчити цей документ. Також у військовому відомстві розповіли, де зберігаються особисті розпорядження військовослужбовців ЗСУ.
Засвідчення та зберігання розпорядження
Право на засвідчення особистого розпорядження мають тільки дві особи. По-перше, це, звісна річ, командир військової частини, де служить військовий. По-друге, це будь-який вітчизняний нотаріус.
Оригінал цього документу зберігається у військовій частині, до якої приписаний військовий. Якщо особисте розпорядження засвідчив сам командир, він тут же отримує документ і передає його на зберігання у відповідну службу. Якщо ж розпорядження було засвідчене у нотаріуса, військовослужбовець має 30 днів на передачу документу командиру.
У Міноборони пояснили, що відбувається з документом далі, а також чи має військовослужбовець якесь підтвердження складеного розпорядження. У статті на сайті МО йдеться: "Оригінал особистого розпорядження на випадок полону (зникнення безвісти) долучається до особової справи, а на випадок загибелі (смерті) передається на зберігання до ТЦК та СП, а у військовослужбовця залишається копія документа з відповідною відміткою".
Нагадаємо, Новини.LIVE раніше писали про те, чи законною є відмова командира у складанні особистого розпорядження.
Особисте розпорядження є законним правом військовослужбовця. Натомість засвідчення і зберігання цього документу є прямим обов’язком його командира. Командир військової частини не має права відмовляти військовослужбовцю у жодному з кроків у питанні особистого розпорядження.
Додамо, Новини.LIVE повідомляли про те, що у Міноборони пояснили різницю між особистим розпорядженням і заповітом.
Особисте розпорядження реалізує право військовослужбовця самостійно визначити, кому і в яких обсягах виплачуватимуться належні йому кошти на випадок загибелі, полону або зникнення безвісти. Заповіт же регулює правове питання усього майна загиблого військового, зокрема, нерухомості та банківських рахунків.
Читайте Новини.live!