Apple роками використовує браковані чипи у своїй техніці

Apple роками використовує практику, яка дозволяє не списувати чипи з частковими дефектами, а застосовувати їх в інших продуктах. Такий підхід називається chip binning і може економити компанії сотні мільйонів доларів.

Про це пишер редакція Новини.LIVE з посиланням на 9to5Mac.

Що таке chip binning і як Apple навчилася на ньому заробляти

Під час виробництва процесорів частина чипів не проходить повну перевірку якості. Наприклад, у них може не працювати одне графічне ядро або вони можуть споживати більше енергії, ніж потрібно для конкретного пристрою.

Замість того щоб викидати такі чипи, виробники "сортують" їх і використовують там, де повна конфігурація не потрібна. Саме це і називається chip binning.

Один із найвідоміших прикладів — базова версія MacBook Air з чипом M1. У старшій моделі використовувався M1 з 8-ядерним GPU, тоді як базова отримала 7-ядерну графіку.

Це не означало, що Apple окремо замовляла спеціальні 7-ядерні M1. Найімовірніше, компанія використовувала ті самі чипи, у яких одне графічне ядро не відповідало потрібним вимогам. У результаті такий процесор все одно можна було застосувати в дешевшій моделі ноутбука.

Головна перевага — економія. Виробництво чипів дуже дороге, а повністю ідеальними виходять не всі кристали. Якщо частково придатний чип можна використати в іншому пристрої, компанія зменшує втрати й підвищує ефективність виробництва.

Для Apple, яка продає мільйони пристроїв, навіть невелике покращення виходу придатних чипів може перетворитися на величезну економію.

Apple також застосувала схожу стратегію в MacBook Neo. У ньому використовувалися відсортовані чипи A18 Pro, які не підійшли для iPhone 16 Pro, бо мали лише п'ять робочих графічних ядер із шести.

Саме це могло допомогти Apple запропонувати ноутбук за привабливішою ціною. Попит виявився настільки високим, що компанія нібито швидко використала всі такі чипи, накопичені під час виробництва iPhone 16 Pro.

В яких ще пристроях Apple використовувала chip binning

Відсортовані чипи A15 Bionic використовувалися в iPhone SE, A17 Pro — в iPad mini, A18 — в iPhone 16e, A19 — в iPhone 17e, а A19 Pro — в iPhone Air.

Це не обов'язково означає, що всі ці процесори були "поганими". Часто вони просто не відповідали повним вимогам для одного пристрою, але чудово підходили для іншого.

Apple могла використовувати chip binning ще з часів оригінального iPad та iPhone 4. Наприклад, чипи A4, які споживали забагато енергії для смартфона, могли підходити для Apple TV, який працює від розетки.

Схожий підхід застосовувався і з менш енергоефективними S7, які замість Apple Watch могли потрапити до HomePod другого покоління.

Такі чипи не є небезпечними або несправними в побутовому сенсі. Вони просто працюють у межах характеристик конкретного пристрою, для якого їх використали.

Якщо Apple продає продукт із таким процесором, він проходить перевірки й має відповідати заявленим характеристикам. Для користувача різниця зазвичай полягає лише в тому, що дешевша модель може мати трохи менше графічних ядер або нижчу продуктивність, ніж старша.

Раніше Новини.LIVE писали, що Android-смартфони часто приваблюють користувачів гнучкими налаштуваннями, швидкою зарядкою, складаними екранами та значно ширшим вибором моделей. Водночас перехід з iPhone на Android не завжди виявляється простим, особливо якщо людина багато років користувалася екосистемою Apple.

Також Новини.LIVE розповідали, що MacBook Neo став найдоступнішим ноутбуком Apple у лінійці, однак нижча ціна супроводжується низкою компромісів у конфігурації та функціях. Саме тому експерти радять звертати увагу не лише на вартість моделі, а й на ключові обмеження, які можуть вплинути на зручність користування ще до покупки.