Бусифікація на вулицях: куди скаржитися на свавілля ТЦК

У випадках застосування силової мобілізації та незаконних затримань на вулицях громадяни можуть звертатися зі скаргами не лише до поліції. Відеодокази свавілля працівників ТЦК варто паралельно направляти до ДБР, Міноборони та спеціалізованої прокуратури для відкриття кримінальних проваджень.

Про це ексклюзивно для Новини.LIVE повідомила адвокат, керівник ЮК Prima Leader Group Діна Дрижакова. 

В які інстанції подавати скарги на насилля з боку ТЦК

Сьогодні силові затримання військовозобов'язаних на вулицях, відомі у суспільстві як "бусифікація", не припиняються, попри гучні заяви посадовців про шкоду таких методів для загального процесу мобілізації та падіння довіри громадян.

Українці масово скаржаться на порушення своїх конституційних прав працівниками територіальних центрів комплектування, однак нерідко стикаються з тим, що представники правоохоронних органів виступають союзниками військкомів у таких ситуаціях. Через це виникає гостра потреба шукати інші інстанції для захисту від неправомірних дій.

Правозахисниця наголошує на винятковій важливості збору матеріалів інциденту.

"Якщо є відеофіксація неправомірних дій (застосування сили, незаконне утримання, пошкодження майна тощо), окрім Національної поліції України, відеозапис разом із супровідною заявою слід направити до кількох органів", — пояснила вона.

У ситуаціях, коли довіра до місцевої поліції відсутня, ключовим органом для реагування стає Державне бюро розслідувань. Саме ДБР уповноважене розслідувати злочини, вчинені безпосередньо військовослужбовцями та працівниками правоохоронних структур. Це стосується випадків перевищення влади чи службових повноважень, що підпадають під статтю 426-1 Кримінального кодексу України, а також незаконного позбавлення волі або викрадення людини, які кваліфікуються за статтею 146 ККУ.

Разом із цим зібрані матеріали необхідно надсилати до обласних чи регіональних підрозділів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Це відомство здійснює нагляд за дотриманням законів під час мобілізації та веде процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо військових.

Окремим вагомим напрямком захисту є звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Омбудсмен зобов'язаний реагувати на порушення прав на особисту недоторканність та свободу, а також на факти жорстокого поводження або катувань. За результатами розгляду скарг ця інституція може призначити відповідну перевірку та навіть направити на місце спеціальну моніторингову групу.

Для притягнення посадових осіб ТЦК до дисциплінарної відповідальності Діна Дрижакова також радить залучати профільні військові відомства. Докази силової мобілізації слід передавати до Служби внутрішнього аудиту або Інспекції Міністерства оборони України з вимогою провести службове розслідування. Водночас для оперативного дисциплінарного реагування з боку керівництва вищої ланки заяви варто направляти до військово-цивільних адміністрацій та обласних територіальних центрів комплектування вищого рівня.

А тим часом, як висвітлювали Новини.LIVE, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15459, який має на меті кардинально змінити порядок роботи працівників ТЦК та СП під час мобілізаційних заходів. Він запроваджує сувору вимогу щодо обов'язкової безперервної фото- та відеофіксації будь-яких перевірок військово-облікових документів та супутніх дій посадовців.

Водночас мобільні групи оповіщення військкоматів спільно з Національною поліцією володіють повноваженнями примусово затримувати просто на вулиці не лише порушників правил обліку, а й військовослужбовців із числа тих, хто самовільно залишив військові частини, з подальшим конвоюванням та передачею таких осіб до Військової служби правопорядку. Юристи пояснили, чому це законно.