Житло з минулого — скільки хрущовок в Україні та чи зникнуть вони

П’яти- та дев’ятиповерхові будинки без ліфтів, сміттєпроводів і технічного поверху, з мініатюрними кухнями та тісними кімнатами — усе це хрущовки. Їхня історія почалася в середині XX століття, коли в СРСР розгорнулося масштабне будівництво житла економкласу. Назва цих будинків пішла від прізвища Нікіти Хрущова, який ініціював програму масової урбанізації. Мета була проста: дати кожній сім’ї окрему квартиру.

Як пише "24 Канал", хоча пройшло вже понад пів століття, хрущовки й досі становлять значну частину житлового фонду України. І не лише в обласних центрах: такі будинки стоять у райцентрах, селищах міського типу та навіть на околицях сіл.

Архітектура компромісу: чим особливі хрущовки

Хрущовки будувалися з 1957 по 1985 роки переважно як п’ятиповерхові споруди, оскільки це була максимальна висота, що не вимагала ліфта за будівельними нормами. Вони поділяються на кілька серій (наприклад, К-7, 335, 464, 480), які різняться матеріалами (цегла чи панелі) та плануванням. Проєкти адаптували під різні регіони, але загальний формат залишався майже незмінним:

• 5 поверхів, оскільки до цього рівня не був потрібен ліфт;
• 3-4 квартири на поверсі, одна-дві однокімнатні, решта — дво- або трикімнатні;
• газові плити та колонки, простий санвузол, крихітні кухні (часто — 4-6 кв. м).

Площа житла також була невеликою:

• 1-кімнатні — 28-33 кв. м;
• 2-кімнатні — 30-48 кв. м;
• 3-кімнатні — 48-58 кв. м.

Перша хрущовка в Україні з’явилася в Києві 1957 року на провулку Леопольда Ященка. Її експериментальне планування включало крихітні кухні (4 кв. м), але високі стелі, характерні для сталінок. Пізніше, у 1959–1963 роках, хрущовками масово забудовували Першотравневий масив у Києві, де планування стало більш уніфікованим, але з елементами архітектурного оздоблення.

Скільки хрущовок залишилось в Україні

За офіційними даними станом на 2019 рік, в Україні було понад 30 тисяч будинків застарілого житлового фонду. Якщо розподілити їх за роками зведення, отримаємо:

• 1919 р. і раніше — 7 646 будинків;
• 1920-1953 рр. — 9 693;
• 1954-1969 рр. — 7 192;
• 1970-1989 рр. — 5 364;
• 1990-2010 рр. — 785.

Хрущовки будували з 1957 по 1985 роки, тому значна частина фонду з 1954-1989 років — це саме вони. З урахуванням різних джерел, в Україні досі налічується не менше 10 тисяч хрущовок. Це приблизно третина старих багатоповерхівок країни.

У Києві, наприклад, за даними Інституту Генерального плану, налічується 2 195 хрущовок із 165 529 квартирами, які визнані застарілими через фізичний знос (до 60% і більше).

Чому хрущовки досі популярні

Незважаючи на недоліки — малу площу, низьку шумо- та теплоізоляцію, відсутність ліфтів, — хрущовки залишаються затребуваними на вторинному ринку нерухомості. Основні причини:

• доступність. Хрущовки є одними з найбюджетніших варіантів житла, особливо для молодих сімей або одиноких людей;
• розташування. Багато хрущовок зведено в центральних районах міст або поблизу розвиненої інфраструктури (школи, садки, транспорт);
• можливість перепланування. Тонкі внутрішні перегородки дозволяють змінювати планування, адаптуючи квартири до сучасних потреб;
• ностальгія та простота. Для багатьох хрущовки асоціюються з дитинством або сімейною історією, а їхній мінімалістичний дизайн приваблює тих, хто цінує простоту.

Жити чи зносити: майбутнє хрущовок

Більшість хрущовок давно віджили свій ресурс: 50–70 років експлуатації — це максимум, на який вони розраховувались. Часто комунікації зношені, теплоізоляція відсутня, а планування не відповідає сучасним уявленням про комфорт.

Періодично влада порушує питання комплексної реконструкції мікрорайонів, однак реальних кейсів не так багато. Основна перешкода — відсутність законодавчого механізму, що дозволяє зносити будинки без згоди 100% мешканців.

Раніше ми розповідали чим відрізняються сталінки та хрущовки. Ці будівлі, названі на честь періодів правління Сталіна та Хрущова, відображають різні архітектурні філософії та підходи до розв'язання житлового питання. Якщо "сталінки" вирізнялися монументальністю та високою якістю, то "хрущовки" символізували швидке й економічне будівництво.

А якщо ви колись бачили хрущовки чи сталінки, то, можливо, помічали маленьке віконце між кухнею та ванною. Це не декоративний елемент чи помилка, а функціональне рішення, яке, хоч і не завжди однозначне, мало своє призначення. У сучасному будівництві від такої архітектурної особливості повністю відмовилися.