Житло на вибір — скільки адрес прописки може мати одна людина

Кожна людина в Україні має право на вільний вибір місця проживання та його зміну. Це закріплено не лише в Конституції України, але й у низці міжнародних актів, включно із Загальною декларацією прав людини та Конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Така гарантія є складовою особистої автономії громадянина й невіднятною частиною цивільних прав.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи вважається житловий будинок, квартира чи інше приміщення, придатне для проживання, де людина живе постійно, переважно або тимчасово. Це може бути не лише квартира чи приватний будинок, а й гуртожиток, готель чи навіть кімната у навчальному закладі.

Проте інше тлумачення поняття "місце проживання" міститься в Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Там воно розуміється як адміністративно-територіальна одиниця, де особа перебуває понад шести місяців на рік. Якщо ж проживання триває менш як шесть місяців, йдеться вже про місце перебування.

Скільки місць проживання може мати фізична особа

Закон не обмежує фізичну особу в кількості місць проживання. Вона може мати кілька таких місць — наприклад, квартиру в Києві, будинок у селі й житло, орендоване у Львові.

Водночас реєструється лише одне місце проживання — те, яке особа вказує як основне. Це місце необхідне для отримання офіційної кореспонденції, оформлення документів, голосування на виборах тощо. Але закон не забороняє особі фактично мешкати в іншому місті або періодично змінювати місце проживання.

Право володіти, використовувати, змінювати

Особисте немайнове право на місце проживання включає три ключові складові:

• володіння — людина може мати одночасно кілька місць проживання;
• використання — можливість отримувати офіційні документи, укладати угоди, виконувати обов’язки за місцем проживання;
• зміна — свобода у виборі нового місця проживання без жодних обмежень, якщо інше не передбачене законом.

Обмеження у праві вибору місця проживання

Є випадки, коли свобода вибору місця проживання обмежена законом:

• діти до 10 років — їхнє місце проживання визначається місцем проживання батьків, опікунів або навчального чи медичного закладу;
• діти від 10 до 14 років — можуть брати участь у визначенні місця проживання, але за згодою з батьками чи опікуном;
• недієздатні особи — місце їх проживання вважається місцем проживання опікуна або відповідної установи.

Реєстрація як формальність, а не обмеження

Наявність або відсутність реєстрації не впливає на обсяг прав і свобод. Але для юридичної визначеності місце проживання має бути зареєстрованим. Протягом 30 днів після прибуття на нову адресу громадянин України або іноземець зобов’язаний зареєструватися. Для новонароджених дітей строк становить три місяці з моменту реєстрації народження.

Порядок реєстрації встановлено Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". При цьому держава гарантує, що відсутність реєстрації не може бути підставою для обмеження у правах.

Зазначимо, у 2025 році реєстрація місця проживання в Україні, попри намагання її скасувати, залишається важливою для доступу до багатьох послуг. Фактично, прописка є необхідною умовою для отримання медичної допомоги, соціальної підтримки, освіти та адміністративних послуг. 

Як повідомлялось, кількість зареєстрованих у квартирі людей має прямий вплив на розмір комунальних платежів та деякі юридичні права. Прописка, хоч і не є правом власності, важлива для нарахування комунальних послуг, отримання державних субсидій та може мати значення у спадкових справах.