Житло і розлучення — як поділять відремонтовану в шлюбі квартиру

Розлучення — це не лише емоційна, а й юридична боротьба, особливо коли йдеться про поділ майна. Якщо квартира чи будинок належали одному з подружжя до шлюбу, здається, що все просто: це особиста власність, і вона не ділиться. Але що робити, якщо другий з подружжя вкладав кошти чи зусилля в ремонт цього житла? Чи можна претендувати на компенсацію або навіть частку майна? Це питання не таке просте, як здається. Закон дозволяє відступити від загального правила — головне знати, коли та як саме це можливо.

В Україні діє чітка норма: житло, яке було придбане до шлюбу, подароване або успадковане, є особистою приватною власністю і не підлягає поділу. Такий порядок закріплено у ст. 57 Сімейного кодексу України. Сюди ж належить і квартира, яка приватизована на одного з подружжя.

Втім, навіть ця особиста власність може бути поділена — якщо довести, що вона істотно зросла у вартості завдяки зусиллям обох або одного з подружжя. Це вже стаття 62 Сімейного кодексу.

"Якщо ремонт справді був масштабним і коштовним, житло може бути визнане спільною сумісною власністю. У такому випадку колишнє подружжя має право поділити навіть квартиру, яка здавалася "неподільною", — пояснює адвокат Юрій Бабенко.

Як підтвердити своє право: документи, розрахунки, експертизи

Головне завдання — довести, що ви не просто "жили в квартирі", а реально інвестували у її покращення. І що ці покращення мали істотний економічний ефект.

Найкраща стратегія — документувати усі витрати: чеки, договори з підрядниками, банківські виписки. Варто уникати готівки — краще розраховуватись безготівково.

"У справі, яку ми супроводжували, не вдалося отримати експертизу вартості самих робіт. Але ми подали два оцінювання вартості квартири — до та після ремонту. Цього вистачило, аби суд визнав, що квартира змінила ринкову вартість і може бути поділена", — ділиться Бабенко.

Судова практика: від компенсацій до відмов

Успішна справа: 600 тис. грн доданої вартості

У справі № 495/11680/18 (рішення ВС від 20.12.2023) жінка довела, що завдяки ремонтно-будівельним роботам вартість будинку, який чоловік придбав до шлюбу, зросла на 600 тис. грн. Суд визнав це значним поліпшенням і постановив: будинок стає спільною власністю подружжя.

Сумнівні терміни — відмова

У справі № 664/2660/18 (рішення ВС від 13.02.2023) обставини були подібні. Але не вдалося довести, коли саме проводився ремонт — до або після одруження. Відповідно, суд вирішив: не вистачає доказів, щоб поділити житло.

Недостатній внесок — немає підстав

У справі № 405/9138/19 (рішення ВС від 21.02.2024) чоловік просив поділити житло дружини через внесок у ремонт. Суд вказав: навіть якщо роботи проводились у шлюбі, їхній масштаб — недостатній, аби визнавати квартиру спільною.

"Сам факт перебування у шлюбі не означає автоматичної спільності майна. Потрібно довести, що ваш внесок був вагомим — не лише морально, а й фінансово", — наголошує Бабенко.

Що потрібно для успішного поділу житла

1. Фіксація витрат — зберігайте квитанції, акти виконаних робіт, договори.
2. Оцінка майна до та після ремонту — експертиза чи два незалежні звіти.
3. Підтвердження джерела коштів — краще, якщо це були спільні витрати.
4. Юридична підтримка — сформулювати позов про визнання об'єкта спільною сумісною власністю.

Чи завжди суд стане на ваш бік

Як показує практика, не кожен ремонт буде визнаний "істотним". Якщо мова про косметичні зміни — фарбування стін чи заміну меблів — шанси мінімальні. Але якщо це капітальні роботи, зміна планування, утеплення, заміна систем комунікацій — тоді варто боротися.

"Суд не лише аналізує суми, але й обставини. Чи були витрати узгоджені? Чи можна простежити зв’язок між ремонтом і зростанням вартості? Це ключові моменти", — підсумовує Бабенко.

Як повідомлялось, розподіл майна під час розірвання шлюбу є болючим питанням як з юридичної, так і з соціальної точки зору. Це стає особливо складним, коли мова йде про бізнес, який може бути спільною власністю або особистим надбанням одного з подружжя. 

Також ми розповідали, як правильно оформити майно, щоб захистити його від поділу в разі розлучення.