Витяг чи договір — як підтвердити право власності на майно у 2025

Право власності на нерухомість чи земельну ділянку залишається ключовим аспектом юридичних відносин. Володіти майном — це не лише мати фізичний доступ до нього, але й офіційно підтвердити своє право через відповідні документи. Але сам факт підписання договору чи отримання спадщини ще не робить людину власником у юридичному розумінні. Лише після державної реєстрації права у спеціальному реєстрі та отримання відповідного документа особа набуває повноцінного статусу власника.

Як поясніють юристи компанії Dozvil, основним документом, який підтверджує право власності у 2025 році, є витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Цей електронний витяг має офіційну юридичну силу і містить всю необхідну інформацію:

• повне ім’я власника;
• опис об'єкта нерухомості (адреса, площа, реєстраційний і кадастровий номери);
• дату реєстрації права;
• наявні обтяження (іпотека, арешт тощо);
• підставу виникнення права власності (договір купівлі-продажу, рішення суду, спадщина).

Без такого витягу власник не зможе здійснити юридично значущі дії з майном — продати, подарувати, передати у спадок або оформити іпотеку.

Якщо витяг було втрачено, його можна замовити повторно через портал "Дія", "Онлайн-будинок юстиції" або через ЦНАП.

Як отримати витяг

1. Онлайн: через сайт ДРРП або портал "Дія", сплативши адміністративний збір.
2. Офлайн: у Центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса.
3. Необхідні дані: точна адреса, кадастровий номер, паспортні дані власника.

Інші документи: чому їх недостатньо без реєстрації

Окрім витягу з ДРРП, існують документи, які засвідчують підстави виникнення права власності. До них належать:

• договір купівлі-продажу;
• договір дарування;
• договір довічного утримання;
• рішення суду про визнання права власності;
• свідоцтво про право на спадщину.

Без внесення даних до Державного реєстру речових прав ці документи самі по собі не є підтвердженням чинного права власності. Вони лише свідчать про підставу набуття права, а не про сам факт державного визнання права власності.

Історичні документи: чи залишаються вони чинними

У разі придбання або приватизації нерухомості до 2013 року право власності могло підтверджуватись іншими документами:

• свідоцтвом про право власності;
• державним актом на право власності на земельну ділянку (рожевого або зеленого кольору).

Такі документи залишаються дійсними, але для проведення більшості юридичних дій рекомендується внести їх до сучасного Державного реєстру прав. Це спрощує перевірку правового статусу нерухомості і захищає власника від потенційних ризиків.

Право власності на землю: особливості підтвердження 

Щодо земельних ділянок, ситуація має свої особливості. Історично право користування землею в Україні підтверджувалось:

• державними актами на право постійного користування землею (до 1992 року);
• розпорядженнями органів влади;
• договорами купівлі-продажу землі.

Після 1992 року було запроваджено повноцінну приватизацію земельних ділянок. Власники отримували державні акти рожевого (1992-2001 рр.) або зеленого (2002-2008 рр.) кольору.

У 2025 році основним підтвердженням права власності на землю також є витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо ділянка приватизована раніше, потрібно або мати на руках акт старого зразка, або зареєструвати право в реєстрі для зручності у подальших угодах.

Чому важливо своєчасно зареєструвати право власності

Реєстрація права власності в електронному реєстрі у 2025 році гарантує:

• захист від шахрайства — жодна угода без реєстрації не набере чинності;
• спрощення продажу, дарування або передачі у спадок майна;
• можливість використання нерухомості як застави;
• захист інвестицій у новобудови та землю.

Експерти вважають, що у майбутньому роль Державного реєстру лише зростатиме, а нерухомість без відповідного запису в реєстрі вважатиметься "ризикованою" для операцій.

Як повідомлялось, у 2025 році в Україні існує реальний ризик втрати права власності, спричинений воєнним станом, економічною нестабільністю та законодавчими змінами. Ця загроза стосується як фізичних, так і юридичних осіб. Наразі спостерігається тенденція до почастішання випадків втрати права на нерухомість через незалежні від власника обставини.

Зазначимо, не дивлячись на розвиток цифрових послуг та підвищення юридичної грамотності, в Україні все ще існує хибне уявлення про автоматичне набуття права власності на майно особою, яка там зареєстрована. Дехто помилково вважає, що прописка надає право на спадкування, що є абсолютно невірним твердженням.