Тренд на ринку нерухомості — як змінився підхід до інвестування
З початку повномасштабної війни українці переосмислили власне ставлення до нерухомості. Якщо раніше житло купували з метою проживання або заробітку на оренді, то тепер з’явився ще один мотив — захист і резервний варіант на випадок загрози життю. Цей новий тип інвестицій отримав неформальну назву — "страхове житло".
Як зазначила президентка Асоціації фахівців з нерухомості України (АФНУ) Олена Гайдамаха у коментарі Укрінформу, попит на квартири в тилових містах продовжує зростати. Люди з прифронтових або потенційно небезпечних регіонів — Запоріжжя, Харкова, Дніпра — купують квартири у відносно безпечних західних областях, але не переїжджають туди одразу.
"Тепер люди з Дніпра купують квартири в Івано-Франківську, однак не живуть у новому місті, а повертаються до міста, де і жили", — пояснює Гайдамаха.
Мотивація проста: у разі загострення безпекової ситуації мати власне місце для евакуації, а не шукати тимчасовий притулок. Такий підхід перетворює житло на особисту "страховку" — не фінансову, а фізичну.
Куди саме інвестують українці: карта тилових центрів
Захід України став новим центром тяжіння для внутрішніх інвесторів. Як зазначає Гайдамаха, будівельний бум спостерігається в низці західних міст, що найбільше асоціюються з безпекою.
У трійку лідерів за кількістю новобудов увійшли:
- Львів та Ужгород — обласні центри з розвиненою інфраструктурою та хорошою логістикою.
- Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці — традиційно популярні серед переселенців.
- Вінниця, Рівне, Хмельницький, Луцьк — менш очевидні, але стабільні за попитом міста.
"Нещодавно їздила в Івано-Франківськ і мала таке спостереження: 10 хвилин потяг заїжджав у місто, й увесь цей час ми проїжджали новобудови", — ділиться спостереженнями Гайдамаха.
Зростання цін: безпека має свою ціну
Попит на "страхове" житло стимулює не лише будівництво, а й різке зростання цін у регіонах, віддалених від лінії фронту. Згідно з ринковими спостереженнями, ціни на квартири в деяких західноукраїнських новобудовах зросли вдвічі, а іноді й утричі з 2022 року.
Цей ріст цін — результат накладання кількох факторів:
- стабільного попиту;
- обмеженого пропонування на первинному ринку;
- подорожчання будматеріалів;
- міграційного тиску.
Ціни зростають навіть в умовах загальної економічної нестабільності — адже попит диктується не лише потребами, а й емоціями та бажанням захистити родину.
Нерухомість як елемент особистої безпеки
Ідея "страхового" житла — це не лише реакція на військові ризики, а й новий формат стратегічного мислення українців. У цих інвестиціях важить не так вигода чи прибутковість, як психологічне відчуття контролю над майбутнім.
"Нещодавно звернулася людина, яка хоче купити квартиру в Києві на випадок, якщо в Запоріжжі стане зовсім небезпечно", — розповідає Гайдамаха.
Цей тренд стосується не лише індивідуальних інвесторів, а й забудовників, які активно переорієнтовуються на тилові області. У деяких містах зростання кількості новобудов уже перевищує довоєнний рівень.
Нові ризики і довгострокові наслідки
Попри очевидні плюси такого підходу, експерти наголошують на низці ризиків:
- можливе перенасичення ринку в тилових містах;
- зниження якості житла на тлі швидкого темпу забудови;
- формування "мертвих кварталів", у яких не мешкає ніхто постійно.
У довгостроковій перспективі такі квартири можуть або перетворитися на стабільну житлову базу для переселенців, або навпаки — стати проблемним активом для власників.
Що ще варто знати українцям
В умовах економічної невизначеності та зниження купівельної спроможності, деякі квартири стали вкрай незатребуваними. Покупці тепер значно обережніші у своїх рішеннях, і справа не лише в ціні. Через це окремі об'єкти можуть роками залишатися непроданими, навіть зі знижками.
Також повідомлялось, що на перший погляд може здатися, що український ринок нерухомості стрімко зростає: ціни в оголошеннях високі, рієлтори заявляють про подорожчання квадратних метрів, а продавці не готові поступатися. Однак, реальні угоди свідчать про протилежну ситуацію.
Читайте Новини.live!