Прописка у житлі не врятує — хто втратить спадщину після смерті

Прописка, або, як її правильно називають у сучасному українському законодавстві, реєстрація місця проживання, часто викликає запитання, особливо коли йдеться про спадщину. Чи дає прописка право на спадщину? Які права мають особи, зареєстровані в житлі? Ці питання хвилюють багатьох українців, адже нерухомість залишається одним із найцінніших активів.

Як зазначив адвокат Іван Краснов у коментарі агентству УНІАН, саме реєстрація визначає законність перебування особи в житлі, але не створює підстав для набуття права власності.

"Прописка — це радянський термін, якого немає в українському законодавстві. Сучасний термін — "реєстрація місця проживання". Але в побуті слово "прописка" продовжують активно використовувати", — пояснив юрист.

Хто має які права: члени сім’ї та наймачі

Реєстрація місця проживання може стосуватися різних категорій осіб:

• членів сім’ї власника житла;
• наймачів, які проживають на підставі договору оренди.

Для членів сім’ї чинна 156 стаття Житлового кодексу надає певні права:

• користування житлом на рівних із власником, якщо інше не визначено угодою;
• можливість вселити інших членів родини за згодою власника;
• у разі припинення родинних стосунків — збереження права користування приміщенням.

Для наймачів усе залежить від умов договору. Їхнє головне право — користування приміщенням у межах домовленості з власником.

Прописка та право власності

Попри поширене уявлення, сама реєстрація за певною адресою не дає юридичного права володіти житлом. За словами Краснова, прописка засвідчує лише законне право перебування в оселі. Навіть після смерті власника зареєстровані особи мають право залишатися у житлі, доки не з’явиться новий власник — спадкоємець.

"Смерть власника житла жодним чином не впливає на право зареєстрованої особи користуватися таким житлом", — наголошує юрист.

Після оформлення спадщини новий власник стає і новим наймодавцем. Відповідно, прописаним особам потрібно узгодити з ним подальше проживання — продовжити договір чи укласти новий.

Коли реєстрація може стати аргументом у спадкуванні

Наявність реєстрації все ж може зіграти важливу роль — але лише для осіб, які є спадкоємцями за законом або заповітом і на момент смерті спадкодавця постійно проживали з ним. Такі випадки передбачені частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України. Таким особам не потрібно подавати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк — вважається, що вони прийняли її автоматично.

Однак навіть у цьому разі обов’язковою умовою є звернення до нотаріуса із заявою "Про оформлення прийнятої спадщини". Цей документ можна подати в будь-який час — обмеження у 6 місяців тут не застосовується.

"Саме реєстрація місця проживання за однією адресою є підтвердженням постійного проживання спадкоємців зі спадкодавцем", — наголошує Краснов.

Як уникнути помилок і втрати прав

Найпоширеніші помилки серед тих, хто проживає у житлі покійного родича:

• переконання, що сама реєстрація автоматично дає право на спадщину;
• ігнорування обов’язку подати заяву про оформлення спадщини;
• проживання без документального підтвердження родинних зв’язків зі спадкодавцем.

Якщо особа не є спадкоємцем за законом або не зазначена у заповіті, її реєстрація — навіть багаторічна — не стане підставою для набуття права власності. За відсутності родинних зв’язків (або якщо вони не підтверджені) прописана особа не матиме прав на спадщину.

Що ще варто знати українцям

Реєстрація місця проживання є ключовою адміністративною процедурою в Україні. На сьогоднішній день держава впровадила декларативний принцип, що значно спростило, пришвидшило та цифровізувало цей процес. Це зробило реєстрацію місця проживання більш доступною та зручною для громадян. Але існують й штрафи та особливості оформлення прописки для дорослих і дітей.

Також ми розповідали, що прописка є невід'ємною частиною правового статусу українця, адже вона відкриває доступ до багатьох державних послуг, банківських операцій та оформлення документів. У 2025 році ці правила залишаються чіткими, і питання можливості прописатися в будинку без згоди власника залишається вкрай актуальним для багатьох громадян.