Присадибна ділянка — що заборонено робити власникам

Присадибна земельна ділянка — це територія, яка надається громадянам України для ведення особистого селянського господарства, будівництва житлового дому, господарських споруд чи садівництва. Це поняття часто зустрічається в земельному законодавстві, але для багатьох воно залишається не до кінця зрозумілим.

Редакція Новини.LIVE розповідає, що треба знати про присадибну земельну ділянку у 2025 році.

Що таке присадибна земельна ділянка в Україні

Присадибна земельна ділянка — це невелика територія біля житлового будинку, яка належить громадянину на праві власності чи користування. Вона призначена для ведення особистого господарства, облаштування саду, городу, будівництва допоміжних споруд. 

На відміну від паїв чи фермерських земель, присадибна ділянка має індивідуальне призначення — задоволення побутових потреб сім’ї.

У 2025 році актуальність присадибних ділянок лише зростає. В умовах економічних викликів та високих цін на продукти українці все частіше використовують власну землю як додаткове джерело харчів та доходів.

Правове визначення присадибної земельної ділянки

Згідно із Земельним кодексом України, присадибна земельна ділянка входить у категорію земель житлової та громадської забудови. Її ключова відмінність від інших видів землі – прив’язка до житлового будинку. Власник має право розташовувати на території господарські будівлі, теплиці, сараї, гаражі.

При цьому важливо розуміти, що використання ділянки повинно відповідати її цільовому призначенню. Будівництво промислових об’єктів чи комерційних комплексів на ній заборонено.

Права власників присадибних земельних ділянок

Власники таких ділянок мають низку прав, серед яких:

• зводити житловий будинок та господарські споруди;
• вирощувати сільськогосподарські культури та утримувати худобу;
• передавати землю у спадщину;
• дарувати чи продавати ділянку;
• здавати в оренду.

Водночас варто пам’ятати, що ділянка зберігає свій статус навіть у випадку продажу будинку. Тобто вона йде в комплексі з житлом, що важливо для правового захисту власників.

Обмеження у використанні присадибної ділянки

Законодавство чітко встановлює межі. На присадибних ділянках забороняється розміщення:

• підприємств чи заводів;
• автозаправних станцій;
• сміттєзвалищ;
• комерційних торгівельних центрів.

Дозволяється лише діяльність, пов’язана з особистим господарством або комфортом проживання сім’ї.

Розміри присадибних земельних ділянок

В Україні існують нормативи щодо максимальної площі. Вони залежать від населеного пункту:

• у селі — до 0,25 га;
• у селищі — до 0,15 га;
• у місті — до 0,10 га.

Ці межі встановлені для забезпечення раціонального землекористування та запобігання спекуляціям. У 2025 році порядок не змінився, однак експерти прогнозують, що у майбутньому можливе переглядання норм у бік збільшення, особливо для сільських територій.

Використання присадибної ділянки у сучасних умовах

Сьогодні присадибна ділянка — це не лише город. Українці активно облаштовують території для відпочинку, встановлюють альтанки, басейни, створюють зони озеленення. Це робить приватне житло більш комфортним і додає вартості нерухомості.

Крім того, зростає інтерес до екологічно чистого виробництва продуктів. Власники все частіше вирощують овочі, фрукти, ягоди для власних потреб або на продаж на місцевих ринках.

Економічна цінність присадибних земельних ділянок

У 2025 році земельні ділянки біля будинків стали вагомим активом. Вони підвищують загальну вартість житла, полегшують його продаж та надають можливість додаткового заробітку. У регіонах, де є попит на органічну продукцію, господарі навіть створюють невеликі сімейні бізнеси.

Таким чином, присадибна ділянка — це не просто клаптик землі, а реальний ресурс для економічної стабільності родини.

Як повідомлялось, помилково будувати дім на ділянці без оформлених документів, навіть якщо ви користуєтесь нею тривалий час. Таке будівництво є самочинним і може призвести до серйозних юридичних, фінансових та кримінальних проблем. 

Також ми розповідали, що право власності на землю гарантується Конституцією, дозволяючи власникам вільно розпоряджатися своїми ділянками. Це включає продаж, дарування, оренду або обмін. Саме процес обміну землею, який має свої особливості, часто викликає найбільше запитань.