Право власності на нерухомість — кого можуть позбавити

У сучасній Україні право власності на нерухомість не є абсолютним і незмінним. Воно може припинятися за різних обставин, які закон визнає юридичними фактами. Саме ці події й визначають момент, коли одна особа втрачає право, а інша його набуває.

Підстави припинення поділяються на три групи: добровільні дії власника, об’єктивні обставини і примусове вилучення, пише юридичний портал "Протокол".

Добровільне припинення права власності на нерухомість

Найпоширеніший сценарій — це передача майна іншій особі. Це відбувається через договори:

• купівлі-продажу;
• дарування;
• міни;
• успадкування;
• відмову від права власності.

Наприклад, людина продає квартиру. Для неї це припинення права власності, а для покупця — його набуття.

Але навіть знищення речі (наприклад, приватного будинку) з ініціативи власника теж є формою добровільного припинення права. Це можливо у випадку переоблаштування або забудови.

Ще одна форма — відмова від права власності. Наприклад, коли громадянин вирішує залишити нежитлове приміщення без охорони, не використовуючи його й не бажаючи більше бути його власником.

Втрата права власності через об’єктивні обставини

Цей тип втрати не залежить від волі особи. У правовій площині таких випадків декілька:

• загибель речі — наприклад, зруйнований унаслідок стихії будинок;
• втрата речі — якщо вона потрапила до іншої особи, і власник не відновив своє право вчасно;
• набувальна давність — коли інша особа відкрито та добросовісно володіє нерухомістю понад 10 років (ст. 344 ЦК України).

У цих ситуаціях особа часто навіть не знає, що вже не має юридичних прав на майно.

Особливо цікавою є ситуація із знахідками. За законом, особа, яка знайшла річ, має право подати заяву до поліції. Якщо колишній власник не з’явиться протягом 6 місяців, власність переходить новому володільцю. Така ситуація можлива навіть із садовим будиночком чи гаражем.

Примусове припинення права власності на нерухомість

Цей варіант є найбільш конфліктним. Тут власник втрачає майно через рішення органів влади або суду. Серед таких підстав:

• конфіскація майна за вироком суду (наприклад, у випадку корупційних злочинів);
• викуп для суспільних потреб (ст. 350 ЦК України) — наприклад, для будівництва дороги;
• звернення стягнення — коли боржник не виконує кредитних зобов’язань, а банк продає його квартиру через виконавчу службу.

Ситуації з примусовим вилученням завжди потребують судової перевірки:

"Навіть при конфіскації або зверненні стягнення, без рішення суду та дотримання процесуальних норм ніхто не має права позбавити власника майна", — зазначає юрист Радіон Кирилкін.

Втрата права власності через приватизацію

Це поширене явище стосується державної чи комунальної нерухомості. У разі приватизації, власником стає фізична або юридична особа, тоді як державна чи комунальна форма права припиняється.

Приватизація відбувається лише за процедурою, передбаченою законом. Якщо умови порушено — суд може скасувати результати, і право власності повертається до громади або держави.

Відмова від нерухомості не завжди звільняє від відповідальності

Часто вважається, що відмова від власності автоматично означає припинення будь-яких зобов’язань. Насправді ж це не так. Наприклад, якщо особа залишила квартиру без охорони і в ній сталася пожежа, яка пошкодила сусіднє майно — відповідальність усе одно може залишитися за колишнім власником.

Що потрібно знати для захисту свого права власності

Щоб не втратити майно неочікувано, експерти радять:

• своєчасно переоформлювати документи,
• фіксувати володіння майном (особливо якщо воно не використовується постійно),
• перевіряти Єдиний державний реєстр речових прав,
• уникати підписання непрозорих угод,
• консультуватися з юристами перед будь-якими правочинами.

Як повідомлялось, право власності на земельну ділянку є фундаментальним для будь-яких операцій із землею в Україні, будь то купівля, продаж чи успадкування. Хоча у 2025 році законодавство в цій сфері залишається переважно стабільним, важливо враховувати певні ключові нюанси.

Також ми розповідали, що договір дарування — це юридичний документ, за яким власність на нерухомість безоплатно та добровільно передається від однієї особи до іншої, посвідчуючись нотаріусом. Дарувальник при цьому повністю втрачає свої права на майно, не отримуючи нічого натомість. Однак виникають ситуації, коли такий договір необхідно скасувати, що часто викликає багато запитань.