Податок на нерухомість для українців — що зміниться у 2025 році

Жінка з документами. Фото: Freepik

Податок на нерухоме майно — один із важливих платежів для власників житла в Україні. У 2025 році він залишається актуальним, а процедура його сплати має чітко встановлені правила. 

Державна податкова служба (ДПС) роз’яснює, як правильно сплатити цей податок, хто має пільги, а також які санкції передбачені за несплату.

Податкова надсилає повідомлення про суму податку до 1 липня кожного року. Це повідомлення містить:

  • розрахунок суми податку;
  • реквізити для сплати;
  • інформацію про об’єкт нерухомості (адреса, площа, наявність пільг).

Якщо ви придбали нову квартиру чи будинок, податок починає нараховуватися з місяця, коли ви офіційно стали власником.

Як розраховується податок

Розмір податку визначається за площею вашої нерухомості. Законодавством передбачені знижки:

  • квартира — податок нараховується лише на площу, що перевищує 60 кв. м;
  • будинок — неоподатковуваною залишається площа до 120 кв. м;
  • квартира + будинок — загальна знижка складає 180 кв. м.

Приклад: якщо ваша квартира має площу 85 кв. м, податок нараховуватиметься лише на 25 кв. м (85 – 60 = 25).

Якщо ж у власності кілька квартир чи будинків, їх площа підсумовується, а потім застосовуються відповідні знижки.

Додатковий податок для великої нерухомості

Власники квартир понад 300 кв. м та будинків понад 500 кв. м повинні сплачувати додатковий фіксований податок — 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт.

Хто звільняється від сплати

Є категорії громадян, які не зобов’язані сплачувати податок:

  • власники житла в межах лімітів — квартири до 60 кв. м, будинки до 120 кв. м;
  • українці, чиє житло стало непридатним через війну;
  • жителі тимчасово окупованих територій;
  • багатодітні сім’ї;
  • одинокі матері, які виховують дітей-сиріт або дітей з інвалідністю;
  • релігійні організації та заклади освіти.

Для військових та учасників АТО/ООС пільги на рівні держави не передбачені, але місцеві ради можуть ухвалювати окремі рішення про звільнення їх від податку.

"Залежно від місцевої влади, військові можуть мати пільги, але загалом Податковий кодекс не передбачає для них спеціального звільнення", — пояснює адвокатка Наталія Чацкіс.

Як і де сплатити податок на нерухомість

  • У банку чи через платіжні термінали за реквізитами, вказаними в повідомленні ДПС.
  • Через онлайн-банкінг (Приват24, Монобанк, Ощадбанк).
  • На сайті податкової через Електронний кабінет платника податків.
  • Податок потрібно сплатити протягом 60 днів із моменту отримання повідомлення.

Які штрафи за несплату податку на нерухомість

Якщо податок не сплачено вчасно, нараховуються штрафи:

  • 10% від суми заборгованості — якщо прострочення до 30 днів;
  • 20% від суми боргу — якщо прострочення понад 30 днів;
  • пеня 0,05% від суми боргу за кожен день прострочення понад 60 днів.

"При затримці до 30 днів штраф складе 10% від суми податку, а якщо більше 30 днів — уже 20%", — пояснює юрист Олександр Курявий.

Щоб уникнути зайвих витрат, рекомендується своєчасно перевіряти повідомлення від ДПС і сплачувати податок у встановлений строк.

  • Повідомлення про податок надходять до 1 липня, а сплатити його треба протягом 60 днів.
  • Податок нараховується лише на "зайву" площу: понад 60 кв. м для квартири, 120 кв. м для будинку.
  • Додатковий платіж у 25 000 грн на рік застосовується для великих квартир (від 300 кв. м) і будинків (від 500 кв. м).
  • Є категорії осіб, звільнені від сплати податку, серед них багатодітні сім’ї, мешканці окупованих територій і жертви війни.
  • Штрафи за несплату можуть досягати 20% від суми боргу + пеня за кожен день прострочення.

Як повідомлялось, у 2025 році продавці нерухомості в Україні зіткнуться з підвищенням військового збору до 5%, що суттєво зменшить їхній чистий прибуток. Крім того, зберігаються обов'язкові платежі, такі як ПДФО, державне мито та пенсійний збір. Ці зміни в оподаткуванні вплинуть на фінансові розрахунки при укладанні угод з нерухомістю.

Зазначимо також, що війна кардинально змінила український ринок нерухомості. Через нестабільність люди почали частіше оформлювати угоди дарування житла, щоб захистити свою власність. Раніше ж переважали звичніші угоди купівлі-продажу.