Купівля та оренда квартири — скільки готові платити українці

Українці по-новому почали підходити до купівлі та оренди житла. Попри війну, частина населення адаптувалася до нових умов і переглянула свої фінансові можливості. І зараз простежується чітка тенденція: купувати житло стали обережніше, а орендувати — дорожче.

За даними опитування порталу DIM.RIA, у якому взяли участь понад 1 500 респондентів з різних регіонів країни, у 2025 році середній бюджет на придбання квартири знизився порівняно з попереднім роком. Це зумовлено нестабільністю доходів, інфляцією, а також високими ставками за іпотекою, які досі не стали масово доступними для більшості українців.

Проте мотивація купити власне житло залишилася сильною. Найчастіше причинами для цього були бажання замінити оренду на власність (42% респондентів) та потреба змінити місце проживання через безпекові причини чи роботу — 33%.

Як і торік, найбільший інтерес викликають квартири на вторинному ринку — вони здаються надійнішими, розташовані ближче до центрів міст і часто мають вигідніші умови для переоформлення.

Куди дивляться покупці: вторинка, будинки чи новобудови

Респонденти відзначили такі пріоритети серед типів житла:

1. Квартири на вторинному ринку — лідери попиту.
2. Приватні будинки — особливо популярні у тилових регіонах, де ситуація більш стабільна.
3. Новобудови — третя за популярністю категорія, хоча попит на них дещо просів.
4. Смарт-квартири — майже не цікавлять українців. Потреба в більш просторому житлі, особливо з огляду на перебування вдома під час повітряних тривог, змусила багатьох відмовитися від ідеї "мінімалізму".

Оренда — готовність платити зросла

На відміну від ринку купівлі, бюджети на оренду в 2025 році зросли. Зокрема, більшість українців шукають житло до 10 000 грн на місяць. Водночас помітна частка готова витрачати до 15 000 грн, особливо у великих містах чи у західних регіонах.

Цікаво, що навіть попри зростання орендних бюджетів, дві третини респондентів (67%) скаржаться, що важко знайти житло у межах бажаної суми. Причини — зростання попиту, зменшення пропозиції та бажання орендодавців "відбити" ризики, пов’язані з війною.

Найпопулярнішими залишаються:

• квартири на вторинному ринку — орендодавці швидко адаптуються до запитів;
• новобудови — часто з вищою ціною, але кращим станом житла;
• смарт-квартири — розглядаються переважно студентами або одинаками.

На що звертають увагу під час вибору житла

При купівлі чи оренді житла українці у 2025 році чітко сформулювали свої пріоритети:

1. Ціна — ключовий фактор, який впливає на більшість рішень.
2. Стан житла — багато хто не хоче вкладатися в ремонт одразу після придбання.
3. Площа — віддають перевагу просторим квартирам, зважаючи на досвід життя під час війни.
4. Розташування — перевага надається районам з укриттями, стабільною інфраструктурою і транспортом.

За словами аналітиків DIM.RIA, у 2025 році українці навчилися планувати більш прагматично. Купівельна поведінка вже не базується на емоціях, а більше — на раціональності й безпеці.

Переїзди та географія попиту: хто куди рухається

Попри складну ситуацію, понад 50% українців залишаються у своїх містах. Проте частка тих, хто виїхав у більш безпечні регіони або за кордон, зросла. Це закономірно впливає на попит на житло в тилових областях, зокрема у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Закарпатській.

Також фіксується зростання інтересу до приватних будинків у селах біля великих міст. Люди хочуть мати автономність, сад, генератор і більше простору і цей тренд лише посилюється, наголошують експерти.

Що ще варто знати українцям

Незважаючи на складні умови, український ринок нерухомості потроху відновлюється. Зараз помітно зростає попит на квартири, що підтверджується статистикою продажів та заявами забудовників. Учасники ринку очікують, що в липні ціни на житло зростатимуть стабільно, хоча й не різко.

Також ми повідомляли, що повномасштабна війна кардинально змінила погляди українців на нерухомість. Раніше житло купували здебільшого для проживання чи отримання прибутку від оренди. Однак тепер з'явився новий, важливий мотив — захист і створення "запасного аеродрому" на випадок небезпеки. Цей вид інвестицій вже отримав неформальну назву — "страхове житло".