Договір довічного утримання — кому передадуть нерухомість

На тлі війни та економічної нестабільності дедалі більше українців обирають договір довічного утримання як альтернативу даруванню або заповіту. З одного боку, це спосіб для літніх чи самотніх людей отримати стабільну допомогу, з іншого — шанс для набувача отримати нерухомість чи цінне майно.

Редакція Новини.LIVE  розповідає, хто має право стати набувачем за таким договором. Адже не кожен охочий може автоматично претендувати на майно.

Хто саме може бути набувачем майна 

Згідно з Цивільним кодексом України, набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа (у т.ч. родич або сторонній громадянин). Або юридична особа, наприклад благодійна організація або будинок для людей похилого віку.

Ключова вимога — дієздатність і згода на виконання обов’язків із забезпечення утримання та догляду за відчужувачем. У разі укладення договору з кількома набувачами, усі вони несуть спільну відповідальність перед відчужувачем.

"Набувачем може бути будь-яка повнолітня особа, однак вона має бути реально спроможною виконувати обов’язки зі щомісячного утримання і нести відповідальність у разі порушення договору", — зазначають у Міністерстві юстиції України.

Коли майно належить кільком особам

Якщо майно, що передається, є у спільній сумісній власності (наприклад, у подружжя), договір укладається від імені обох співвласників. У разі смерті одного з них обов’язки набувача зменшуються відповідно до частки померлого.

Також договір може бути укладений лише одним співвласником, але лише після визначення його частки у спільному майні.

Нюанси з майном сільськогосподарського призначення

Є особливості щодо земель сільгосппризначення. Вони можуть передаватися лише родичам або членам родини. Тобто, якщо ви хочете передати пай сторонній особі, нотаріус не зможе посвідчити договір.

Водночас земельні ділянки несільськогосподарського призначення можуть передаватися будь-якому набувачеві без обмежень.

Коли майно переходить у власність набувача

Згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу, право власності на майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору, але якщо йдеться про нерухомість — лише після держреєстрації.

Однак розпоряджатися майном до смерті відчужувача набувач не може. Йому заборонено продавати, дарувати, обмінювати чи закладати це майно.

Хто виконує обов’язки, якщо набувач не може

У разі неможливості виконання зобов’язань набувачем (через хворобу, від’їзд, зміну життєвих обставин), вони можуть бути передані:

• члену родини набувача;
• іншій особі за згодою відчужувача;
• за рішенням суду, якщо відчужувач не погоджується добровільно.

Це дозволяє зберегти дію договору, не припиняючи матеріальну підтримку відчужувача.

Що відбувається після смерті набувача

Якщо набувач помирає, його обов’язки переходять до спадкоємців, але тільки в тому разі, якщо вони прийняли майно. В іншому випадку майно повертається відчужувачу, а договір втрачає чинність.

Юридичні особи також можуть бути набувачами. У разі їх ліквідації майно повертається до відчужувача, або ж переходить до засновників юридичної особи разом із усіма зобов’язаннями.

Чи можна змінити майно або умови утримання

Договір може передбачати заміну майна на інше — за згодою сторін. Наприклад, якщо житло знищене, а набувач має іншу нерухомість, яку готовий передати натомість.

Також допускається зміна обсягу чи форми утримання — наприклад, замість продуктів щомісячно виплачуються кошти.

У яких випадках договір буде розірвано

Підстави для припинення договору чітко прописані в законі:

• смерть відчужувача;
• смерть набувача без спадкоємців;
• ліквідація юридичної особи-набувача;
• невиконання обов’язків набувачем;
• заява набувача про неможливість далі виконувати зобов’язання.

Суд може або повернути майно відчужувачу, або залишити його набувачеві частково — з урахуванням витрат і тривалості догляду.

Як правильно оформити договір і не втратити майно

Договір має бути обов’язково нотариально посвідчений. Також нотаріус вносить інформацію про заборону відчуження до реєстру. Без цих дій документ не має юридичної сили.

У договорі бажано чітко прописати:

• обсяг догляду;
• розмір і періодичність грошових виплат;
• право на проживання відчужувача;
• умови заміни майна;
• відповідальність за невиконання обов’язків.

Раніше ми розповідали, чи можна продати квартиру, якщо документи на право власності втрачені або ще не оформлені. Це одне з найактуальніших запитань на ринку нерухомості України, що цікавить багатьох у 2025 році. Така ситуація вимагає ретельного юридичного аналізу, адже продаж без підтвердженого права власності — це складний процес із багатьма нюансами.

Також зазначимо, що арешт нерухомого майна — це суворий захід, який застосовує державний виконавець, щоб спонукати боржника виконати свої зобов'язання. Такий арешт накладає обмеження на нерухомість, забороняючи її продаж, дарування чи передачу у спадщину.