Анулювання прописки — коли без суду не обійтись

Анулювання прописки в Україні — коли необхідно звертатися до суду
Чоловік з документами. Фото: Freepik

Процедура зняття особи з реєстрації місця проживання в Україні — це чітко визначений законом процес, який, однак, може ускладнюватися залежно від обставин. У більшості випадків власники житла можуть вирішити питання через ЦНАП або портал "Дія", але є ситуації, коли без звернення до суду не обійтися. 

Редакція Новини.LIVE розповідає про правові підстави, процедури та випадки, коли судовий розгляд стає необхідним.

Реклама
Читайте також:

Правові підстави анулювання прописки

Зняття з реєстрації місця проживання регулюється Законом "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та постановою Кабінету міністрів №265 від 7 лютого 2022 року. Ці документи визначають чіткі умови, за яких особу можна зняти з реєстрації:

  1. Виїзд на постійне проживання за кордон.
  2. Смерть зареєстрованої особи.
  3. Заява самої особи про зняття з реєстрації.
  4. Заява власника житла, якщо особа фактично не проживає за адресою.
  5. Рішення суду, наприклад, у разі втрати права користування житлом, виселення або визнання особи безвісно відсутньою чи померлою.

Але з 2022 року законодавство спростило процедуру для власників житла. 

"Якщо особа не є співвласником житла і не проживає за адресою, її можна зняти з реєстрації без суду, подавши заяву до ЦНАПц. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, які з’явилися близько року тому", — зазначає адвокат Іван Черкашин.

Коли анулювання прописки потребує суду

Судовий шлях необхідний, якщо:

  • зареєстрована особа відмовляється добровільно зніматися з реєстрації;
  • є спір щодо права власності чи спільної сумісної власності (наприклад, майно, набуте в шлюбі);
  • особа має частку в житлі або право на нього через інші юридичні підстави.

У таких випадках власник подає позов до суду, надаючи докази, що особа не проживає за адресою або втратила право користування житлом. Суд може ухвалити рішення про зняття з реєстрації навіть без присутності особи.

"Якщо майно було набуте в шлюбі, навіть після розірвання шлюбу особа може мати право спільної сумісної власності. У такому разі зняти її з реєстрації без суду незаконно", — пояснює Черкашин.

Судовий розгляд може тривати від кількох місяців до року, залежно від складності справи та наданих доказів.

Порядок дій у суді

Якщо власник змушений звертатися до суду, потрібно підготувати докази: документи про право власності, свідчення про те, що особа фактично не мешкає за адресою, та інші матеріали. Після ухвалення рішення суд зобов’язує органи реєстрації зняти людину з місця проживання.

"Можливість зняти особу з реєстрації без суду через ЦНАП існує, але тільки для тих, хто не має жодних прав власності чи користування житлом. У складніших випадках суд залишається єдиним шляхом", — підсумовує Черкашин.

Типові проблеми власників житла

Багато українців стикаються з тим, що у квартирі зареєстровані люди, які давно не мешкають там або взагалі є сторонніми. Це може бути колишнє подружжя, родичі чи знайомі. Така ситуація створює проблеми з продажем чи даруванням житла, а раніше вимагала довгих судових процедур.

Тепер же значна частина випадків вирішується адміністративно. Але якщо людина має навіть мінімальну частку або право користування, доведеться звертатися до суду.

Як повідомлялось, власник житла може виписати людину з реєстрації навіть без її згоди, надавши документи, що підтверджують право власності та оплату адміністративного збору. Однак, існує перелік осіб, яких неможливо зняти з реєстрації за спрощеною процедурою. Законодавство захищає певні категорії громадян, обмежуючи повну свободу дій власника.

Також в Україні поширена хибна думка, що прописка автоматично дає право на спадщину. Насправді, реєстрація місця проживання сама по собі не надає права власності на нерухомість, а лише може впливати на черговість успадкування, якщо спадкоємців немає.

суд держреєстрація нерухомість прописка документи
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама