Таємниця Коростишівського кар’єру — що приховує бірюзове озеро

Коростишівський кар’єр — одне з тих місць в Україні, яке водночас вражає своїми краєвидами і приховує потужну історію промислового розвитку. Сьогодні це популярна локація для туристів і фотографів, однак ще кілька десятиліть тому тут активно видобували цінні породи. 

Редакція Новини.LIVE розповідає, яку глибину має кар’єр, що саме тут видобували, коли і чому кар’єр припинив роботу, а також чому він знову опинився в центрі уваги — вже як природна перлина.

Наскільки глибоко — технічні параметри кар’єру

Коростишівський кар’єр розташований у Житомирській області, за кілька кілометрів від однойменного міста. Це штучна водойма, що утворилася на місці колишнього гранітного кар’єру. За різними джерелами, його максимальна глибина становить до 30 метрів. Однак варто зауважити: точні вимірювання відсутні у відкритому доступі, а глибина може коливатися залежно від ділянки, адже кар’єр має складну форму з нерівним дном і вертикальними обривами.

Вода тут надзвичайно прозора — і це не дивно. Кам’яниста порода не створює намулу, тому дно добре видно навіть на глибинах до 3-5 метрів. Через це кар’єр особливо приваблює дайверів та підводних фотографів. Але варто пам’ятати: купання тут офіційно не дозволене через відсутність рятувальників і обладнаних пляжів.

Що добували в кар’єрі: камінь, який будував Україну

Коростишівський кар’єр має багате історичне минуле, яке бере початок у середині XIX століття. Розробка родовища граніту розпочалася ще в 1850-х роках, але активний видобуток стартував у 1890 році. Тут добували три основні породи:

1. Лабрадорит — декоративний камінь із красивим відблиском, який використовували для оздоблення будівель і створення пам’ятників.
2. Габро — міцна порода, що часто застосовувалася для виготовлення надгробків і будівельних елементів.
3. Сірий граніт — основний будівельний матеріал, який завдяки своїй міцності став затребуваним у всьому регіоні.

Граніт, видобутий тут, славився міцністю і довговічністю, тому його активно постачали в інші регіони країни. Коростишівський камінь можна зустріти у багатьох об’єктах інфраструктури не лише в Україні, а й за її межами — зокрема в Польщі, Білорусі та на теренах колишнього СРСР.

Роботи велися відкритим способом. Для цього знімалися верхні шари землі, а потім — за допомогою буровибухових технологій — добували великі блоки каменю. Надалі їх транспортували на обробні заводи, де породи шліфували, розрізали й полірували.

Коли кар’єр затопили і чому

Промисловий видобуток у Коростишівському кар’єрі поступово припинився наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. Причин було кілька: зменшення попиту, вичерпання родовищ придатних для економічного видобутку, а також загальна стагнація галузі в перехідний період української економіки.

Після зупинки робіт техніку і персонал вивели, а насосні станції, що відкачували ґрунтові води, більше не працювали. Як наслідок, кар’єр почав затоплюватися природним шляхом. Через кілька років тут утворилася глибока водойма з кришталево чистою водою. Вона й стала тією самою візитівкою, яку ми знаємо сьогодні.

Чому кар’єр став туристичним магнітом

Останні десять років Коростишівський кар’єр перетворився на один із найпопулярніших напрямків для мандрівників з Києва та Центральної України, пише видання Zhytomyr-Day. І це не дивно: його береги утворені масивами гранітних брил, нависаючих скель, зелених соснових лісів — усе це створює унікальний пейзаж, який більше нагадує скандинавські фіорди, ніж українське Полісся.

Місце активно використовують:

• для фотосесій — особливо весільних;
• для кемпінгу — тут часто встановлюють намети на вихідні;
• для скелелазіння — скелі тут різної складності, що приваблює новачків і досвідчених спортсменів;
• для занурень із аквалангом — завдяки прозорій воді й незвичному дну;
• для пікніків — у теплу пору тут відпочивають родинами.

Попри це, інфраструктура навколо кар’єру залишає бажати кращого. Офіційної охорони, шлагбаумів чи розвиненої туристичної логістики тут немає. Доступ вільний, а значить — відповідальність за безпеку кожен несе особисто.

Крім того туристи часто залишають сміття, що загрожує екології цього місця. Місцеві закликають прибирати за собою, щоб зберегти природну красу каньйону.

Як дістатися до Коростишівського кар’єру

Кар’єр розташований за 1,5 км від міста Коростишів. Найзручніше добиратися власним транспортом по автостраді Е40 з Києва чи Житомира. З Києва потрібно їхати до Коростишева, повернути ліворуч на другому повороті після в’їзду в місто, і дорога приведе прямо до каньйону. 
Громадським транспортом можна доїхати автобусом до Коростишева, а звідти пройти пішки або взяти таксі.

Як повідомлялось, Вінницька область, яка багата на природні ресурси, особливо славиться видобутком каоліну. Тут розташований один з найбільших та наймальовничіших каолінових кар'єрів у Європі, що робить його унікальним природним об'єктом.

Також ми розповідали про найбільші кар’єри світу, розкриваючи їхню захопливу історію, ключове значення та унікальні особливості.