Країни-нафтогіганти — де зберігається найбільше "чорного золота"

Нафта залишається одним із ключових ресурсів, що визначають економічну міць країн. Її запаси — це не просто багатство надр, а й стратегічний актив, який впливає на глобальну політику та економіку. Проте багаті нафтові родовища не завжди гарантують процвітання.

Редакція Новини.LIVE розповідає, де у світі найбільше нафти, як оцінюють запаси та які країни очолюють рейтинг.

Як визначають запаси нафти

Запаси нафти — це кількість нафти, яку можна реально видобути з високим ступенем імовірності. Ці дані базуються на доступних геологічних і технічних дослідженнях і враховують лише ті поклади, які мають технічно та економічно доцільний доступ. За даними Energy Institute з їхнього Статистичного огляду світової енергетики, йдеться виключно про доведені запаси, а не про потенційні чи гіпотетичні.

Як пояснюють експерти, оцінка залежить не лише від наявності нафти, а й від того, наскільки вигідно її видобувати.

"Те, що лежить глибоко в надрах або потребує складної переробки, часто не враховується в розрахунках запасів, бо це не відповідає сучасним стандартам рентабельності", — наголошується в огляді Energy Institute.

Запаси нафти у Венесуелі

Венесуела утримує перше місце за доведеними запасами нафти у світі — близько 304 мільярдів барелів. Це майже 18% від загального світового обсягу. Проте є нюанс: значна частина цієї нафти — це важкі або надважкі сорти, які вимагають складної технологічної обробки.

Вперше потужні запаси були виявлені ще до 2000-х років, однак справжній прорив стався після відкриття родовищ Хунін та Карабобо в поясі Оріноко. Саме тоді Венесуела "перестрибнула" через кілька країн і очолила глобальний рейтинг.

Водночас із 2014 року на нафтову галузь країни накладено санкції з боку США, які істотно ускладнили не лише видобуток, а й експорт.

Саудівська Аравія утримує друге місце

Саудівська Аравія має понад 297 мільярдів барелів нафти та стабільно лишається однією з найвпливовіших нафтових країн. На щодень тут видобувається понад 12 мільйонів барелів, що робить країну ключовим гравцем на глобальному ринку.

Перші нафтові розвідки розпочалися ще у 1920-х, коли король Абдулазіз ібн Сауд уклав концесійну угоду з інженером Френком Холмсом. Це поклало початок масштабному розвитку галузі. Зараз у нафтовому секторі країни працюють десятки компаній, а експорт забезпечує значну частину державного бюджету.

Завдяки своїй легкій нафті й стабільній інфраструктурі, Саудівська Аравія є прикладом того, як раціональна енергетична політика може трансформувати країну.

Канада піднялася завдяки нафтовим піскам

Канада має треті за величиною запаси нафти — приблизно 168 мільярдів барелів, з яких 97% зосереджено у нафтовмісних пісках, зокрема в Альберті та на півночі Канади.

До початку 2000-х запаси країни були оцінені в межах 7–19 мільярдів барелів, але після того, як у 2003 році до обліку додали запаси в бітумінозних пісках, цифра зросла у кілька разів. Ринок швидко відреагував на ці новини, особливо на тлі зростання цін на нафту після 2004 року.

Канада має потужну переробну інфраструктуру та орієнтується переважно на експорт до США, що робить її важливим елементом енергетичної безпеки Північної Америки.

Чому запаси нафти не гарантують багатства

Мати значні поклади нафти — це ще не означає бути багатою країною. Приклад Венесуели показує, як політична нестабільність, відсутність інвестицій і санкції можуть знецінити природні ресурси. Навпаки, Саудівська Аравія та Канада демонструють, що ефективне управління, стабільна політика та відкритість до іноземних партнерів можуть зробити нафту справжнім інструментом зростання.

Цікаво, що низка країн (зокрема, Ірак, Іран, Росія та Кувейт) також мають значні запаси, але з різних причин не завжди можуть реалізувати їхній потенціал повною мірою.

Раніше канадська енергетична компанія повідомила про найбільше відкриття покладів нафти в історії Польщі. Значне родовище вуглеводнів знайшли в Балтійському морі, неподалік північно-західного порту Свіноуйсьце.

Також ми розповідали, що нафта — один із найважливіших природних ресурсів, що використовується для створення безлічі продуктів, від пластмас до мастильних матеріалів. Однак нещодавно німецькі дослідники запропонували екологічну альтернативу: вони розробили новий метод синтезу акрилонітрилу — ключового компонента вуглецевого волокна — з відновлюваної біомаси, що дозволить замінити нафту в цьому процесі.