Відновлення енергетики під загрозою: що заважає новим проєктам

Україна потребує величезних коштів, щоб відновити енергетику після російських обстрілів. Банки вже видали кредити на десятки мільярдів гривень, але цього вистачає лише частково. Водночас бізнес побоюється вкладати кошти в обладнання, яке може бути знищене наступною ракетою. Відновлення енергосистеми залежить від міжнародних інвестицій, страхування воєнних ризиків та захисту нових об’єктів від російських атак.

Про це розповіла голова правління Райффайзен Банку Наталія Гуріна в коментарі для Новини.LIVE.

Скільки грошей вже спрямували в енергетику

З початку війни український банківський сектор видав близько 65 мільярдів гривень кредитів на проєкти, пов’язані з енергонезалежністю, що дозволило забезпечити трохи більше ніж 2 000 мегаватів. Частка Райффайзен Банку у загальному фінансуванні становить приблизно 3–5 мільярдів гривень.

Водночас масштаби руйнувань значно більші. Гуріна зазначила, що потрібно відновити щонайменше 6 ГВт пошкоджених потужностей.

"Самостійно банківський сектор точно не покриє всі потреби, які є на сьогоднішній день", — наголосила вона.

Точну суму, необхідну для відновлення енергетики, визначити складно. Частина великих промислових підприємств, зокрема металургійних, припинила роботу, що впливає на загальну потребу в енергії. Але без тісної співпраці українських банків з міжнародними фінансовими установами забезпечити необхідне фінансування буде складно.

Енергетичним проєктам потрібні гарантії

Одна з головних проблем — тривалий термін окупності енергетичних проєктів. Водночас через війну ризик знищення обладнання або новозбудованих об’єктів залишається високим. За словами Гуріної, бізнесу та інвесторам передусім бракує страхування воєнних ризиків.

"Це те питання, яке звучить абсолютно скрізь, абсолютно від усіх. Незважаючи на розмір компанії", — каже банкірка.

Не менш важливим є посилення протиповітряної оборони, щоб зменшити ризик знищення обладнання ракетами та дронами. Гуріна звернула увагу, що нові енергетичні об’єкти вже будують. Однак компанії хвилюються, чи не буде знищено обладнання після запуску, адже далеко не всі втрати можна компенсувати страховкою.

"Ніхто не може сказати, куди прилетить наступної ночі", — зазначила вона.

Чому громадам складно отримати фінансування

У березні Райффайзен Банк підписав із Міністерством економіки спільну заяву про співпрацю у сфері енергоефективності та енергетичної стійкості громад. Зараз банк спілкується з представниками міністерства та місцевої влади, щоб визначити проєкти, які можна профінансувати.

Однак далеко не всі громади та підприємства можуть чітко пояснити, яке обладнання їм потрібне, скільки воно коштуватиме та чому необхідна саме така сума. Тому громадам і бізнесу, особливо малому та середньому, потрібна допомога з підготовкою проєктів для банків і міжнародних фінансових організацій.

Наступне завдання — зрозуміти, як саме придбане обладнання буде встановлене та введене в експлуатацію. Для цього потрібен чіткий технічний план, який покаже, як проєкт реалізують у конкретній громаді.

Раніше Новини.LIVE розповідали про затримку фінансування захисту енергооб’єктів перед зимою. За словами нардепа Сергія Нагорняка, частина підрядників продовжує роботи власним коштом, а готовність окремих об’єктів становить 60–70%. Уряд планує відновити фінансування приблизно в жовтні або листопаді.

Також Новини.LIVE писали про атаки по енергетиці взимку. За даними The New York Times, російський план передбачає удари по електропідстанціях, ТЕС, котельнях і водній інфраструктурі із застосуванням до тисячі ракет, дронів та авіабомб. Під найбільшою загрозою опинилися Київ, Харків та Одеса.