Відмова від спадщини чи її неприйняття: Мін’юст пояснив важливу різницю

Деякі юридичні поняття на перший погляд здаються майже однаковими, однак мають зовсім різні правові наслідки. Йдеться, зокрема, про відмову від спадщини та її неприйняття, дарування і заповіт, нотаріальне посвідчення правочину та засвідчення підпису, а також копію і дублікат документа. 

У Мін’юсті пояснили, як їх правильно розрізняти, передають Новини.LIVE.

Коли спадкоємець відмовився, а коли просто не прийняв спадщину

Відмова від прийняття спадщини є свідомим рішенням спадкоємця. Особа, яка успадковує майно за законом або заповітом, може відмовитися від спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття. Загалом він становить шість місяців від дня відкриття спадщини.

Неприйняття спадщини має іншу природу. Воно виникає тоді, коли спадкоємець, який повинен був подати заяву про прийняття спадщини, не зробив цього у визначений законом строк. У такому випадку особа вважається такою, що спадщину не прийняла.

Водночас є категорії спадкоємців, які вважаються такими, що прийняли спадщину без подання відповідної заяви. Зокрема, це особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Також такими, що автоматично прийняли спадщину, вважаються малолітні, неповнолітні, недієздатні та особи з обмеженою цивільною дієздатністю, за винятком передбачених законом випадків.

Таким чином, ключова різниця полягає у волевиявленні: відмова оформлюється заявою, тоді як неприйняття є наслідком неподання заяви у встановлений строк.

Чим відрізняються дарування і заповіт

Договір дарування та заповіт дозволяють визначити, кому дістанеться майно, але діють вони за різними правилами.

За договором дарування дарувальник безоплатно передає або бере на себе зобов’язання передати майно іншій особі — обдаровуваному.

Право власності на подарунок виникає з моменту його прийняття. Якщо йдеться про нерухомість, право власності виникає з урахуванням вимог щодо державної реєстрації.

Заповіт, навпаки, є особистим розпорядженням людини на випадок її смерті. Його складення не означає передачу права власності спадкоємцю. Заповідач продовжує залишатися власником майна, може розпоряджатися ним за життя, а також у будь-який момент змінити або скасувати заповіт.

Спадщина відкривається лише після смерті особи, а спадкоємцю необхідно прийняти її відповідно до встановленої законом процедури.

Отже, дарування передбачає передачу майна за життя власника, а заповіт визначає, кому воно може перейти після його смерті.

Посвідчення правочину та підтвердження підпису — не одне й те саме

Нотаріальне посвідчення правочину передбачає значно ширшу перевірку. Нотаріус встановлює особи учасників, перевіряє їхню цивільну дієздатність та повноваження представників, з’ясовує справжні наміри сторін і перевіряє відповідність змісту правочину вимогам законодавства.

Засвідчення справжності підпису має інше призначення. У цьому випадку нотаріус підтверджує, що підпис під документом належить конкретній особі. При цьому він не посвідчує достовірність фактів або інформації, викладених у самому документі.

Тобто під час нотаріального посвідчення перевіряються правочин, його зміст, законність і волевиявлення сторін. Засвідчення справжності підпису підтверджує лише те, хто саме поставив підпис на документі.

Чому копія документа не є його дублікатом

Копія є відтворенням інформації, яка міститься в оригіналі документа. Вона може бути звичайною або засвідченою у встановленому порядку. Навіть якщо копію засвідчено, це підтверджує лише її відповідність оригіналу — юридично вона залишається копією.

Дублікат має інше призначення. Це повторно оформлений документ, який видається замість втраченого або пошкодженого оригіналу. Він створюється у визначеному законодавством порядку та має таку саму юридичну силу, як і оригінал.

Таким чином, копія просто відтворює зміст документа, тоді як дублікат оформлюється для заміни втраченого або пошкодженого оригіналу.

Раніше Новини.LIVE розповідали, хто отримає частку спадкоємця, який помер до відкриття спадщини. За певних умов закон дозволяє віддати її дітям або іншим близьким родичам. Такий механізм називається спадкуванням за правом представлення.

Також Новини.LIVE писали, коли можна призначити так званого резервного спадкоємця. Він отримує спадщину виключно тоді, коли основний претендент з певних причин вибуває зі справи. Законодавство визначає чотири ключові підстави для залучення підпризначеного спадкоємця.