Спадок для дітей від різних шлюбів — яку частку можна отримати

Діти з бабусею. Фото: Pexels

Ні для кого не секрет, що діти — головні претенденти на майно своїх батьків після їх смерті. Спадщина може спричинити серйозні конфлікти навіть між найближчими родичами, тим паче якщо на майно претендують нащадки від різних шлюбів.

Про те, як саме відбувається поділ спадщини між дітьми від різних шлюбів, роз'яснили спеціалісти адвокатського об'єднання "Феміда".

Чи можуть претендувати на спадщину діти від попередніх шлюбів

Щоб уникнути конфліктів між родичами українці можуть скласти заповіт, який врегулює всі майнові питання після їх смерті. Однак, у разі відсутності документа, спадкування здійснюється за законом, з урахуванням черговості, яка залежить від ступеня родинних зв’язків. Перша черга спадкоємців включає найближчих родичів померлого: 

  • дітей;
  • батьків;
  • чоловіка чи дружину.

На спадщину мають право всі діти померлого, незалежно від того, чи були вони народжені в шлюбі, поза шлюбом, чи усиновлені, або навіть народжені після смерті батька протягом 10 місяців.

Отже, діти від попередніх шлюбів можуть претендувати на спадщину свого батька чи матері, навіть якщо майно було оформлене на вдову чи вдівця від останнього шлюбу. Однак це стосується лише цінностей, які були набуті під час цього шлюбу.

Згідно з законом, спадкоємець має протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини подати заяву про її прийняття. Якщо цей термін пропущений, спадкоємець вважається таким, що відмовився від спадщини, хоча за письмовою згодою спадкоємців цей термін можна продовжити.

Хто має право на обов'язкову частку спадщини

Іноді спадкодавець ухвалює рішення, яке не враховує інтереси родичів, або навіть включає у заповіт осіб, з якими немає родинних зв’язків. Звісно, особисті стосунки між членами родини — це виключно їх справа. Проте для захисту найбільш вразливих спадкоємців першої черги закон гарантує їм обов’язкову частку спадщини. До таких родичів спадкодавця належать:

  • неповнолітні діти (до 14 років);
  • малолітні діти (від 14 до 18 років);
  • повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
  • непрацездатні вдови (вдівці);
  • непрацездатні батьки.

Вони мають право на половину частки, яка належала б їм за законом, навіть якщо це суперечить змісту заповіту. Це право є особистим і не може бути передано в порядку спадкової трансмісії.

Важливо зазначити, що право на обов'язкову частку визначається на момент відкриття спадщини. Це право не залежить від згоди інших претендентів на майно або волі спадкодавця. Якщо інші родичі заперечують проти надання свідоцтва на обов’язкову частку, вони можуть подати позов до суду.

Спадкоємець має право відмовитися від обов’язкової частки. Для цього потрібно подати заяву до нотаріуса, в якій потрібно вказати, що він ознайомлений зі змістом заповіту та не претендує на спадщину.

Раніше ми писали, що для багатьох українців можливість укласти шлюбний договір вже не є новиною. Але деякі можуть перебільшувати його можливості, вважаючи, що він вирішує всі аспекти подружнього життя.

Також ми розповідали, що багато людей, які хочуть передати своє майно, розмірковують, що краще — подарувати, заповісти чи укласти договір довічного утримання. Важливо розуміти переваги та недоліки кожного з цих варіантів, щоб уникнути помилок.