Що залишається після розлучення — перелік неділимого майна

Зазвичай подружжя має майно, яке було придбано за час проживання однією сім'єю. Тож при розірванні шлюбу в українців часто виникає питання, як ділити спільні активи. 

Про те, як ділиться майно подружжя в разі розірвання шлюбу та що вважається особистою власністю кожного з пари, зазначається в 57 статті Сімейного кодексу України.

Що вважається спільним майном подружжя

Усе майно, яке подружжя придбало під час шлюбу, вважається спільним — навіть якщо один із них не мав власного доходу. Наприклад, якщо чоловік чи дружина не працювали через навчання, догляд за дітьми або стан здоров’я, це не позбавляє їх права на частку в майні.

За загальним правилом, усе, що подружжя придбало у шлюбі (окрім речей особистого користування), автоматично належить обом на праві спільної сумісної власності.

Яке майно не ділиться в разі розірвання шлюбу

Майно, яке належить подружжю спільно, може бути поділено між ними, навіть якщо шлюб офіційно не розірвано. Якщо йдеться про об’єкти нерухомості, обов’язковим є укладення договору про поділ або про виділ в натурі певної частки майна одному з подружжя. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо мирно дійти згоди не вдається, вирішення спору щодо поділу майна можливе через суд. Водночас закон чітко визначає, що належить до особистої приватної власності, яка не включається до спільної сумісної:

• майно, яке було набуте до моменту укладення шлюбу;
• активи, отримані під час шлюбу як подарунок або у спадщину;
• майно, придбане за кошти, що належали одному з подружжя особисто;
• житлова нерухомість, приватизована під час шлюбу відповідно до чинного законодавства;
• земельні ділянки, одержані внаслідок приватизації або безоплатної передачі в рамках норм Земельного кодексу України.

До особистих речей кожного з подружжя належать також предмети індивідуального користування, включно з коштовностями, навіть якщо їх було куплено за спільні кошти.

Також у власності окремо одного з подружжя залишаються премії та нагороди, здобуті за особисті заслуги. Проте у певних випадках суд може визнати за іншим з подружжя право на частину такої нагороди, якщо доведе, що той своєю працею або підтримкою (наприклад, вихованням дітей або веденням господарства) сприяв її отриманню.

Кошти, отримані у вигляді компенсації за зіпсоване або знищене особисте майно, а також виплати за заподіяну моральну шкоду, також залишаються у виключній власності особи, яка їх отримала.

До особистої власності також належать страхові виплати, що були нараховані за обов’язковим чи добровільним особистим страхуванням, якщо внески за такими страховками здійснювалися з власних коштів одного з подружжя.

Майно, яке було придбане одним із подружжя в період їх окремого проживання після фактичного припинення шлюбних стосунків, також може бути визнано судом як його особиста власність.

Якщо на купівлю майна витрачалися не лише спільні, а й особисті кошти одного з подружжя, то відповідна частка в цьому майні визнається його індивідуальною власністю.

Скільки часу можна ділити майно

Вимоги про поділ майна, яке є спільною власністю подружжя, можуть пред’являтися без обмеження в часі — за умови, що шлюб офіційно не припинено.

У випадку ж, коли подружжя розлучене, позовна давність на поділ майна становить три роки з моменту, коли людина дізналася або могла дізнатися про порушення свого права на власність.

Раніше ми писали, що розірвання шлюбу — це не лише емоційне випробування чи правова процедура, а й подія, що передбачає певні фінансові витрати.

Також ми розповідали, що в Україні кожен має можливість передати своє майно іншій людині на безоплатній основі. Це здійснюється шляхом укладання договору дарування, який у побуті часто називають "дарчою".