Що відбувається з грошима, зброєю та дорогоцінностями у спадщині

Для збереження спадкового майна закон передбачає спеціальні заходи охорони. Вони спрямовані на захист прав спадкоємців, відказоодержувачів і кредиторів та діють до моменту прийняття спадщини або набрання чинності рішенням суду про визнання її відумерлою.

Про те, як зберігаються та кому передаються гроші, зброя та коштовності, які входять до складу спадщини, пояснили в Міністерстві юстиції в Україні. 

Хто відповідає за збереження спадщини

Вжиття заходів щодо збереження спадкового майна здійснює нотаріус або, у сільській місцевості, уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування. Підставою для цього може бути заява спадкоємців, повідомлення від громадян чи організацій, рішення суду про оголошення особи померлою або власна ініціатива нотаріуса.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про нотаріат", нотаріус може самостійно забезпечувати охорону спадкового майна або доручити це іншому нотаріусу чи посадовій особі за місцем знаходження майна. Про всі вжиті заходи повідомляється нотаріус, який веде спадкову справу.

Згідно зі статтею 61 цього ж Закону, охорона майна полягає у складанні детального опису речей і передачі їх на тимчасове зберігання спадкоємцям або іншим особам, визначеним законом.

Як зберігаються та кому передаються окремі категорії спадкового майна

Окремі категорії спадкового майна мають свій особливий порядок зберігання:

1. Зброя, боєприпаси, вибухові речовини та спеціальні засоби самооборони (у тому числі зі сльозогінними чи подразнюючими речовинами) передаються органам внутрішніх справ за окремим описом. Це передбачено пунктом 5 глави 9 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22.02.2012.
2. Грошові кошти та цінні папери, що належали померлому, зараховуються на депозит нотаріуса або вносяться на рахунок банку. Квитанція про внесення обов’язково додається до спадкової справи. Зберігання таких коштів здійснюється коштом спадкоємців.
3. Дорогоцінні метали, іноземна валюта, вироби з коштовного каміння, платіжні документи у валюті здаються до банку за окремим описом. Перед передачею нотаріус вносить ці цінності до спеціальної Книги обліку.
4. Нагороди, ордени, медалі та документи про нагородження зазвичай залишаються у родині спадкодавця. Якщо спадкоємці погоджуються, вони можуть бути передані на тимчасове або постійне зберігання до музею. У разі відсутності спадкоємців такі нагороди переходять у власність держави відповідно до статті 18 Закону України "Про державні нагороди".
5. Рукописи, літературні твори, листи, документи історичного чи наукового значення також вносяться до опису і передаються спадкоємцям або спеціалізованим установам: музеям, архівам, науковим інститутам (якщо спадкоємців немає).

Якщо у складі спадщини є пам’ятки історії або культури, нотаріус зобов’язаний повідомити про це органи охорони культурної спадщини. Ощадні книжки, заставні та інші фінансові документи передаються спадкоємцям, а за їх відсутності залишаються на зберіганні у нотаріуса до моменту визначення прав на них.

Раніше ми писали, що особи, які планують передати своє майно іншій людині, зазвичай обирають між заповітом, спадковим договором або договором дарування. Усі ці правочини зазвичай посвідчуються нотаріально, проте відрізняються порядком переходу власності та можливістю їх скасування.

Також ми розповідали, що до спадщини може входити майно, що потребує догляду чи виконання певних дій для збереження його стану — житлові будинки, підприємства, земельні ділянки, цінні папери, сільськогосподарські тварини тощо.