Повірка водомірів — коли проводиться та хто за неї платить

В Україні кожен споживач води має проходити обов’язкову перевірку лічильників раз на чотири роки. Це потрібно, щоб упевнитися, що прилади працюють справно і правильно рахують спожиту воду. На відміну від газових лічильників, витрати на перевірку водомірів, зазвичай, оплачує сам споживач.

Про те, як проходить повірка лічильників води, коли та хто повинен це робити, пояснили у Держпродспоживслужбі.

Хто може право перевіряти лічильники води

Повірку можуть проводити лише спеціалізовані установи, які мають відповідні дозволи. Це:

• повірочні лабораторії;
• науково-метрологічні центри;
• уповноважені метрологічні організації.

Стандартна процедура займає до 5 днів. Лічильник знімають у присутності власника, перевіряють у лабораторії, а потім встановлюють назад. Усі етапи документуються. Деякі компанії пропонують перевірку без демонтажу — це швидше, але така послуга може коштувати дорожче.

Якщо перевірку ініціює компанія — про неї мають попередити щонайменше за 30 днів, а якщо це потрібно споживачеві (наприклад, після ремонту чи встановлення нового лічильника) — дату мають погодити протягом 3 днів.

Після перевірки, якщо лічильник справний, на нього ставлять спеціальне тавро, роблять запис у документах або видають відповідне свідоцтво. Якщо прилад не відповідає нормам, видається довідка про його непридатність.

Хто платить за повірку

Згідно із законом, усі витрати на повірку, обслуговування, ремонт, а також демонтаж і встановлення лічильників покладаються на їх власника. Це може бути:

• сам мешканець;
• компанія, що постачає воду;
• або організація, яка управляє будинком (наприклад, ОСББ).

Хто саме платить — залежить від договору на водопостачання. Якщо мешканець має індивідуальний договір з водоканалом, він сам відповідає за повірку. Якщо ж договору немає, то перевірку організовує постачальник, а її вартість входить до щомісячної абонплати.

Що робити, якщо лічильник непридатний

У такому випадку потрібно встановити новий прилад. Перед покупкою краще звернутися до свого водоканалу й дізнатися, які параметри має мати лічильник.

Новий прилад має бути з техпаспортом, у якому вказано серійний номер, тип, діаметр та дата продажу. Після встановлення лічильник потрібно зареєструвати в компанії-постачальника.

Варто також зазначити, що купівля та встановлення нового лічильника — це витрати споживача. Вони не входять у тариф на воду.

Раніше ми писали, що в Україні окремі категорії громадян можуть сплачувати за комуналку зі знижкою — від 25% до повного звільнення, залежно від статусу.

Також ми розповідали, що вода необхідна для щоденних потреб людей. Якщо централізованого водопостачання немає, доводиться облаштовувати криницю або свердловину.