Несплачені комунальні рахунки: кому можуть перерахувати суму боргу

Рахунки за комунальні послуги залишаються однією з найбільших фінансових проблем для багатьох українців. За даними Держстату, на початок 2026 року загальна заборгованість населення перевищила 100 млрд гривень. Причини різні: у когось тимчасові фінансові труднощі, хтось виїхав за кордон і вважає, що платити не потрібно, а хтось просто забуває вчасно передавати показники лічильників.

Про те, що робити українцям з комунальними боргами та в яких випадках суму можуть перерахувати, розповідає редакція сайту Новини.LIVE.

Чи можуть списати борг за комуналку в Україні

В Україні правила для боржників за комунальні послуги стали суворішими. Торік скасували норму, яка під час воєнного стану зупиняла строки позовної давності. Через це комунальні підприємства частіше звертаються до судів і можуть стягувати навіть старі борги.

Тож у більшості випадків потрібно домовлятись з постачальником про сплату або реструктуризацію, адже повного автоматичного списання боргів в Україні немає. Але є ситуації, коли нарахування не стягуються або їх переглядають:

• Пошкоджене або зруйноване житло

Якщо житло постраждало через обстріли або бойові дії, плату за комунальні послуги після цього періоду можуть не нараховувати. Потрібно офіційно зафіксувати пошкодження через місцеву владу або сервіс "Дія" і передати документи постачальникам.

• Житло в зоні бойових дій або на окупованих територіях

У таких випадках нарахування за комунальні послуги зазвичай не застосовуються. Це стосується більшості комунальних послуг: опалення, водопостачання, утримання будинку тощо. 

• Квартира довго пустує

За словами юриста Михайла Вулаха, якщо в житлі ніхто не проживає понад 30 днів, можна зменшити або частково скасувати плату за деякі послуги — воду, газ, електроенергію, сміття.

Але оплата за опалення та утримання будинку зазвичай залишається. Також важливо щомісяця передавати показники лічильників, навіть якщо вони не змінюються. 

Через скільки років можуть "списати" частину боргу в Україні

Згідно з 257 статтею Цивільного кодексу України, загальний термін позовної давності в таких справах — 3 роки. Тобто постачальник зазвичай може вимагати оплату лише за останні 36 місяців, а решту боргу можуть "списати".

Але є винятки. Якщо борг визнавався — людина робила часткові платежі або підписала договір про реструктуризацію — відлік може початися заново. Ще один важливий момент — суд враховує строки позовної давності лише тоді, коли сам боржник про це заявить. 

Що робити, якщо борг вже є

Ігнорувати проблему — найгірший варіант, бо борги можуть передати до суду, а потім до виконавчої служби. В такій ситуації потрібно:

1. Зібрати документи: паспорт, ідентифікаційний код, документи на житло, довідки про доходи.
2. Звернутися до постачальників: потрібно подати заяву на реструктуризацію. Звертатися доведеться до кожної служби окремо — водоканал, енергетики, теплопостачання тощо. 
3. Домовитися про розстрочку: борг можна розбити на частини й виплачувати до кількох років разом із поточними рахунками.
4. Оформити субсидію: якщо є борг понад певну суму (понад 680 грн), субсидію не призначають. Але після реструктуризації її можна відновити.

Тож українцям варто пам’ятати, що борг за комуналку сам по собі не зникає. Але в більшості випадків його можна "розбити на частини" або навіть зменшити. Головне — не ігнорувати рахунки, передавати показники та за потреби домовлятися з постачальниками про розстрочку.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Україні є правила, які не дозволяють повністю забрати в людини все майно за борги. Навіть якщо суд вирішив стягнути гроші, боржнику все одно залишають речі першої потреби. А під час воєнного стану діють ще й додаткові обмеження.

Також Новини.LIVE писали, що багато хто думає, що з боргами не випускають за кордон, але це не завжди так. Виїзд обмежують тільки у певних випадках — коли є рішення суду або серйозні невиконані зобов’язання. Тому варто розуміти, коли перетин кордону справді можуть заборонити.