Еко, біо та органік — як відрізнити натуральні продукти від маркетингу

Українці звикли, що ціни в супермаркетах на продукти з позначками "еко", "біо" та "органік" вищі. Такі товари споживачі апріорі вважають кориснішими чи безпечнішими, навіть без офіційного підтвердження. Не завадить дізнатися, де проходить межа між реальними стандартами і маркетинговими прийомами.

Про це розповіла товарознавець Лілія Бистрицька в коментарі журналістці Новини.LIVE Насті Рейн.

Що таке "органік", "біо" та "еко"

Ці терміни мають офіційне пояснення. Наприклад, обіг органічної продукції регулюється в Україні окремим законом, який встановлює конкретні вимоги до виробництва, зберігання і маркування товарів. Водночас наявність слова "органік" на упаковці не означає відповідність стандартам, якщо немає сертифікаційного маркування.

"Органічні продукти виготовляються без використання синтетичних пестицидів, мінеральних добрив, гормонів росту, антибіотиків (для тваринництва) та ГМО. Виробник має пройти сертифікацію, а на упаковці зазвичай зазначається відповідний знак та номер сертифіката", — зазначила експертка.

Натомість термін "біо" станом на 2026 рік не визначений у правовому полі. На території ЄС це слово часто використовують як синонім до "organic", але тільки за умови сертифікації. Українці ж часто додають "біо" до назви бренду або роблять термін частиною маркетингового опису.

"В деяких випадках "біо" означає, що продукт містить живі бактерії (наприклад, йогурти чи закваски), але це не свідчить автоматично про екологічність сировини або відсутність хімічних добавок", — наголосила Бистрицька.

Позначка "еко" на українських товарах найменш регламентована. Виробники розміщують її на упаковках для підтримання образу "натуральності" без конкретних підтверджень. Можна лише здогадуватися, що мається на увазі: мінімальна обробка продукту, екологічна упаковка, локальне виробництво чи відсутність шкідливих інгредієнтів.

Як відрізнити маркетинг від реальних стандартів

Лілія Бистрицька пояснила, що слова "еко", "біо" і "натуральний" часто використовуються як емоційні тригери. За допомогою кольорової гами — зеленої упаковки, зображення листя/фермерів/природи — виробники підсилюють відчуття "правильного вибору", навіть якщо склад продукту не відрізняється від "звичайного" аналога.

Поширеними маркетинговими прийомами на споживному ринку України вважаються:

• великі написи "еко" або "біо" без сертифікації;
• акцент лише "корисному" інгредієнті при наявності інших сумнівних компонентів;
• використання слів "фермерський", "домашній", "традиційний" без пояснення походження.

Українцям радять при виборі товару не орієнтуватися лише на гучні написи, а читати повний склад, перевірити сертифікати, дізнатися країну виробництва тощо. Плюс не завадить переконатися у наявності маркування щодо ГМО, алергенів і харчових добавок.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, ціни на курячі яйця втратили привабливість для споживачів. Поштучний продукт в АТБ коштував 6,39 грн на початку березня 2026 року. Натомість фасовані товари залишилися на сталому рівні.

Також ми писали, коли не варто купувати готову їжу в супермаркетах. Українцям радять перевіряти дату і час приготування, шукати інформацію про повторне охолодження, оцінювати запах і зовнішній вигляд.