До весни може не вистачити: скільки дров запасти на опалювальний сезон

Підготовка до зими для власників будинків з пічним опаленням починається задовго до перших морозів. Саме восени варто перевірити, скільки дров вже є, скільки ще потрібно докупити і чи встигнуть вони просохнути до холодів. Запас на око може підвести, адже дві оселі однакового розміру витрачають зовсім різну кількість палива. На це впливають утеплення стін і даху, стан вікон, температура взимку, ККД печі або котла, порода деревини та її вологість. 

Як правильно розрахувати обсяг дров, щоб вистачило до весни, розповідає Новини.LIVE.

Орієнтир для будинку на весь опалювальний сезон

Якщо дрова є основним джерелом опалення, деревина добре висушена, а будинок має середнє утеплення, можна взяти за орієнтир такі обсяги:

• для будинку площею близько 60 квадратних метрів — близько 5–6 кубометрів;
• 100 квадратних метрів — приблизно 8–10 кубометрів;
• 150 квадратних метрів — близько 12–15 кубометрів.

Але ці цифри не є універсальними. Добре утепленому будинку може вистачити значно меншого запасу, тоді як оселя з холодними стінами, старими вікнами та неутепленим дахом здатна споживати у півтора-два рази більше.

Наприклад, для 100 квадратних метрів у добре утепленому будинку може вистачити приблизно 5–7 кубометрів за сезон. При середньому утепленні орієнтир становитиме 8–10 кубометрів, а якщо через стіни, вікна чи дах уходить тепло, витрати можуть піднятися до 12–15 кубометрів і навіть більше. Тому сама площа будинку дає лише загальне уявлення про майбутні витрати.

Чому важлива вологість дров

Купувати дрова лише за кількістю кубометрів не варто. Свіжозрубана деревина містить багато води, тому під час горіння частина енергії витрачається на її нагрівання та випаровування. У результаті тепла в будинку буде менше.

Вологі дрова також сильніше димлять і сприяють утворенню відкладень у димоході. Для ефективного спалювання рекомендують використовувати деревину з вологістю не вище приблизно 20%. Перевірити це можна спеціальним вологоміром. Причому вимірювати краще не по зовнішній поверхні поліна, а на свіжому зрізі.

Як правильно сушити дрова

Щоб дрова добре просохли, їх потрібно розколоти, підняти над землею, наприклад на піддони або спеціальну основу. Верх стосу краще накрити від дощу та снігу, а боки залишити відкритими. Коли стос повністю закривають плівкою, повітря перестає нормально циркулювати, і волога затримується всередині.

М'яким породам для просушування варто дати щонайменше шість місяців, а твердим — близько року. Розколота деревина сохне швидше за цілі поліна. Тому купувати свіжі дрова без запасу часу на сушіння перед самим опалювальним сезоном — дуже ризиковано.

Як порода дерева впливає на витрати

Однаковий за об'ємом запас різних порід може давати різну кількість тепла. Щільні тверді породи, зокрема граб, дуб, бук та ясен, зазвичай дають більше тепла з того самого об'єму деревини.

Сосна та інші менш щільні породи теж добре підходять для опалення. Вони швидше розгораються, тому зручні для розпалювання, але для отримання тієї самої кількості тепла їх може знадобитися більше.

Також є нюанс з самим поняттям "куб дров". Кубометр складених полін містить порожнини між ними, тому кількість власне деревини буде меншою. Результат залежить від довжини, товщини та форми полін і щільності укладання. Тому перед купівлею варто уточнити, як саме продавець визначає об'єм.

Якщо дрова потрібні лише під час відключень

Якщо дров'яна піч або камін є резервним джерелом тепла, купувати запас на всю зиму не обов'язково. У такому випадку зручніше рахувати дрова від кількості днів автономності. Якщо, наприклад, деревина має покривати приблизно третину потреб у теплі, від сезонного орієнтира 8–10 кубометрів можна взяти близько 2,5–3,5 кубометрів як стартовий запас.

Ще найкраще — порахувати, скільки днів будинок має протриматися без основного джерела тепла, і вже від цього планувати необхідний обсяг.

Скільки дров може йти за день

Для грубого розрахунку можна орієнтуватися на добову потребу будинку в теплі. Наприклад, якщо житлу потрібно близько 60 кВт·год корисного тепла на добу, умовний розрахунок дасть близько 20 кілограмів сухої деревини на день. При потребі 100 кВт·год це буде приблизно 33 кілограми. Але реальна витрата залежить від вологості дров, їхньої породи, ККД печі чи котла, температури надворі та того, наскільки добре будинок тримає тепло.

Чи потрібен резерв

Якщо дрова є основним опаленням, до розрахованого обсягу варто закласти ще приблизно 10–15% запасу. Він знадобиться під час тривалих морозів або різкого похолодання. Наприклад, якщо для будинку орієнтовно потрібно 9 кубометрів, розумніше мати близько 10 кубометрів.

Купівлю також краще не відкладати до сильних холодів. За даними Держлісагентства, під час опалювального сезону 2025–2026 років попит на дрова зріс майже у півтора раза — до 1,45 мільйонів кубометрів. На 2026 рік державні лісівники планували збільшити заготівлю ще на 400 тисяч кубометрів, але не варто затягувати з поданням заявок.

Раніше Новини.LIVE розповідали, чому тверде паливо перед опалювальним сезоном подорожчало. Дрова масово скуповують після холодної зими, а виробники стикаються з дефіцитом деревної сировини та дорожчою електроенергією, пальним і пакуванням. Ціни на гранули вже сягають 300–350 євро за тонну, а спрогнозувати їхню подальшу динаміку поки складно через високий попит.

Також Новини.LIVE писали, кому з пенсіонерів можуть виплатити компенсацію на дрова. Допомога передбачена для колишніх працівників "Лісів України" та підприємств-правонаступників, які мають щонайменше 15 років стажу в галузі й пічне опалення. З початку року кошти вже отримали понад 10 тисяч пенсіонерів, але прийом заявок ще триває.