Без шансу на оскарження — як правильно скласти заповіт

Рано чи пізно більшість людей задумується, як розпорядитись нажитим майном після своєї смерті. В таких випадках доцільно скласти заповіт. При цьому варто дотримуватися певних правил та процедур, аби документ не змогли оскаржити.

Про те, як правильно скласти заповіт у 2024 році, пояснила юридична компанія "АРЕС".

Чому заповіт може бути визнаний недійсним

Нерідко після смерті спадкодавця між родичами може розпочатися справжнє протистояння, де не всі готові грати за правилами. Вони можуть використовувати різні методи, зокрема і напівлегальні, щоб оскаржити заповіт у суді.

Згідно із загальним правилом, будь-який заповіт можна спробувати оскаржити, і навіть спадкоємці за заповітом не завжди мають гарантії від таких спроб. Проте можливо підготуватися заздалегідь, зібравши необхідні документи та захистити свою частку майна від інших претендентів.

Законодавство України передбачає, що спадщина відкривається після смерті особи, а тому заповіт можна оскаржити тільки після її смерті. Цей документ може бути визнаний недійсним у таких випадках:

1. Якщо на заповідача чинився психічний або фізичний тиск з боку іншої особи, що вплинуло на його волю.
2. Якщо спадкоємці навмисно позбавили життя спадкодавця або інших спадкоємців, або заважали йому скласти, змінити або скасувати заповіт.
3. Якщо заповіт не відображав справжню волю заповідача, тобто складений в період, коли людина не усвідомлювала своїх дій або не могла ними керувати.

Як скласти заповіт, який не вдасться оскаржити в суді

Заповіт має бути складений особисто у письмовій формі, із зазначенням місця, дати та підпису заповідача, посвідчений нотаріусом або уповноваженими особами та зареєстрований у Спадковому реєстрі. Щоб уникнути визнання заповіту недійсним, слід дотримуватися таких правил:

• Доцільно зберігати документи, що підтверджують, що заповідач не перебував на обліку в психоневрологічному диспансері та не приймав сильнодійних препаратів на момент складення заповіту.
• Заповіт можна укласти у присутності двох свідків, покази яких можуть бути враховані судом, але важливо, щоб ці свідки не були спадкоємці за заповітом, їх родичами, членами сім’ї та близькими родичами спадкоємців за заповітом, нотаріусом або іншими посадовими особами, що посвідчують заповіт,  особами, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

За можливості, корисно зробити відеозапис процесу складання та посвідчення заповіту у нотаріуса, щоб у разі необхідності довести, що заповідач діяв усвідомлено та без тиску з боку третіх осіб.

Військовослужбовець має право скласти заповіт на фронті в будь-якій формі, і такий документ буде вважатися дійсним. У Міністерстві юстиції підкреслили, що ключовою характеристикою такого заповіту є чітка воля особи. 

Спадкування не обмежується лише передачею майна. Цей процес також передбачає прийняття відповідальності за борги та зобов’язання, які залишив після себе покійний. Однак існують певні активи, які не можуть бути включені до спадщини.