Без рішення суду — кому розкривають банківські дані українців

Правоохоронці та представники Національного антикорупційного бюро можуть отримати дані про рахунки українців, не звертаючись за судовим рішенням. Тобто громадяни навіть не дізнаються, що відбулося розкриття конфіденційної інформації.

Про це заявила адвокатка Тетяна Козаченко в ефірі Ранок.LIVE.

Що можуть дізнатися правоохоронці

Розкриття банківської таємниці різним контролюючим органам — це болюче питання для українців. Правоохоронці у процесі розслідування можуть звернутися в суд, вимагаючи надати доступ до конфіденційних відомостей про фізичну особу. Але тоді людина принаймні знатиме, що інформацію розкриють за рішенням суду.

Водночас в Україні трапляються випадки, коли представники НАБУ чи інших правоохоронних органів отримують будь-яку банківську інформацію без ухвали слідчого судді. На думку адвокатки, це є використанням надвладних повноважень і порушенням прав людини.

"Особливо це стосується бізнесу, комерційної таємниці, коли фактично рейдерство досі існує в країні. Можна дізнатися про перетин кордону, отримати нотаріальні довіреності та інформацію з реєстрів, у тому числі закритих, про пересування авто територією України", — констатувала Тетяна Козаченко.

Більше того, не буде навіть фіксації, хто з детективів або правоохоронців долучився до збору відомостей. З одного боку, хочеться максимально сприяти роботі правоохоронців і НАБУ, аби вони мали інструменти для розслідувань.

З іншого боку, зауважила адвокатка, надзвичайно важливо створити законні процедури моніторингу діяльності працівників, щоб попередити будь-які зловживання.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, в Україні під арешт можуть потрапити всі кошти на рахунку, навіть зарплата чи соціальні виплати. Однак такі обмеження можна оскаржити, якщо довести цільове призначення картки. Для скасування арешту потрібно звернутись до виконавця з заявою і документами.

Також ми писали, що податкова зможе отримати доступ до банківської таємниці. Це передбачено законопроєктом про цифрові платформи. У разі його ухвалення українці платитимуть податки з доходів, отриманих від продажу товарів онлайн.