Вчені виявили загадкову знахідку у воді під реакторами Фукусіми

Під аварійною АЕС Фукусіма-Дайічі в Японії дослідники знайшли несподівані спільноти мікроорганізмів у високорадіоактивній воді. Найдивніше те, що ці бактерії не демонстрували вираженої генетичної стійкості до радіації, але все одно змогли активно розмножуватися.

Про це пише Popular Mechanics.

Як мікроорганізми змогли пристосуватися до радіоактивного середовища

Після цунамі 2011 року, яке спричинило масштабну аварію на атомній електростанції Фукусіма-Дайічі, Японія призупинила всі ядерні операції. Нещодавно країна перезапустила один із реакторів, що вцілів, — і на тлі цього біологи проаналізували зразки мікробів, відібрані з високорадіоактивної води в тороїдальному приміщенні під будівлею реактора.

У мулі з тороїдальної камери виявили бактерії, які, на відміну від очікувань, не мали "спеціально посилених" генетичних механізмів, що зазвичай пов'язують із витривалістю до іонізуючого випромінювання.

За логікою виживання в зоні ядерної катастрофи організми або гинуть, або еволюціонують, тож науковці припускали, що натраплять на мікроорганізми, відомі здатністю витримувати радіацію — наприклад, Deinococcus radiodurans або Methylobacterium radiotolerans. Та аналіз генетичних маркерів у пробах показав іншу картину.

Зразки виявилися насиченими бактеріями родів Limnobacter і Brevirhabdus. Це хемолітотрофні мікроорганізми: вони отримують енергію, окиснюючи неорганічні сполуки — зокрема марганець або сульфіди — й можуть перетворювати сульфіди на сульфати. Окремо знайшли й невелику кількість "окиснювачів заліза" з родів Hoeflea та Sphinopyxis, які живуть завдяки перетворенню однієї форми заліза в іншу.

Попри токсичний для багатьох форм життя рівень іонізуючого випромінювання, ці бактерії змогли процвітати. Автори роботи звернули увагу на можливий фактор, який допоміг мікробам закріпитися: суміш аварійної охолоджувальної води та морської води всередині тороїдальної камери, ймовірно, сприяла росту біоплівок на металевих поверхнях. Оскільки такі бактерії здатні окиснювати й "під'їдати" метали, науковці припустили, що слизова оболонка бактеріальних мас могла слугувати додатковим бар'єром і частково захищати їх від радіації.

Ще одна деталь, яка привернула увагу дослідників: багато мікроорганізмів, знайдених у тороїдальному приміщенні, також добре почуваються в океані. Це залишає два можливі пояснення — вони могли потрапити під станцію разом із хвилями цунамі, або ж їхня "морська" пристосованість допомогла пережити умови всередині пошкодженого реактора.

Нагадаємо, дослідники вперше змогли експериментально зафіксувати рідкісну гексатичну фазу матерії, що виникає під час плавлення атомарно тонких кристалів. Це відкриття ставить крапку в багаторічних дискусіях щодо поведінки ультратонких матеріалів під час нагрівання.

Також ми писали, що вченим вдалося зареєструвати 10-секундний спалах надвисокої енергії з одного з найвіддаленіших куточків Всесвіту. Спостереження двох супутників підтвердили, що сигнал прийшов із регіону приблизно за 13 млрд світлових років від Землі.