Австралійці створили перший у світі квантовий акумулятор: фото

Австралійські дослідники представили прототип квантової батареї, який уперше проходить повний цикл роботи — заряджання, зберігання енергії та розряджання. Розробка стала важливим кроком до систем з надшвидким заряджанням, хоча до практичного використання така технологія ще далека.

Про це пише The Guardian.

Що показав перший повний цикл квантової батареї

Квантові батареї як концепцію запропонували ще у 2013 році. На відміну від звичайних батарей, вони використовують принципи квантової механіки для зберігання енергії, а їхня головна теоретична перевага полягає в тому, що зі збільшенням розміру така система може заряджатися швидше, а не повільніше.

Новий прототип створила команда CSIRO разом із дослідниками з Мельбурнського королівського технологічного інституту та Університету Мельбурна. Пристрій заряджається бездротово за допомогою лазера, а в його основі — багатошарова органічна мікропорожнина. Саме ця конструкція дала змогу не лише зафіксувати заряджання, а й підтвердити зберігання енергії та її подальшу віддачу.

У 2022 році та сама дослідницька група вже демонструвала ключову властивість квантових батарей, так званий колективний ефект, коли більша кількість квантових комірок прискорює заряджання. Але тодішній зразок не дозволяв витягувати збережену енергію, тому не проходив повний цикл роботи батареї. Нова версія усунула саме це обмеження.

За даними дослідників, заряджання нового прототипу займає фемтосекунди, а енергія зберігається наносекунди. Це приблизно на шість порядків довше, ніж триває сам процес заряджання. Попри це, абсолютний час зберігання поки що залишається дуже коротким для побутової електроніки.

Паралельно в науці активно розвиваються дослідження, пов'язані з моделюванням складних систем. Зокрема, вченим вдалося створити цифрову модель мозку плодової мушки, яка змогла керувати тілом у симуляції, відтворюючи базові поведінкові реакції.

Не менш несподівані результати дають і космічні спостереження. Наприклад, ядро комети 41P/Tuttle-Giacobini-Kresak після зближення із Сонцем настільки змінило динаміку, що його обертання могло повністю зупинитися й навіть змінити напрям через реактивний ефект від викидів газу.