ТЦК може оголосити в розшук після замовлення довідки з Дії

Українці стикаються з несподіваними наслідками використання державних електронних сервісів, коли після звичайного запиту документів система повідомляє про проблеми із законом. Показовим став випадок військовозобов'язаного віком понад 50 років, який замовив довідку на порталі "Дія". Вже за кілька годин у застосунку "Резерв+" чоловік побачив, що його розшукують. Реєстр "Оберіг" зафіксував порушення правил військового обліку через нібито неявку за повісткою. При цьому працівники пошти запевнили родину, що жодних листів на їхню адресу не надходило.

Наскільки це законно та чи допомагає "Дія" шукати тих, хто порушує військовий облік, пояснив юрист Владислав Дерій, передає Новини.LIVE.

Чи допомагає "Дія" шукати ухилянтів для ТЦК та СП

Правник Владислав Дерій стверджує, що така ситуація не є технічною помилкою. Застосунки "Дія" та "Резерв+" самостійно не генерують жодних статусів, а лише відображають інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".

Запит через "Дію" просто спровокував синхронізацію даних, підтягнувши актуальний статус, який працівники ТЦК внесли напередодні. Таким чином державний портал став лише інструментом виявлення проблеми, а не її першопричиною.

Чоловік, який не проходив військової кафедри, не служив і не мав статусу обмежено придатного, ще з початку липня значився у розширеному витязі з "Оберігу" як солдат резерву, що потребує базової загальновійськової підготовки.

Водночас він має зафіксовані в системі Helsi проблеми зі здоров'ям, але не має ані бронювання, ані відстрочки. Офіційний статус "у розшуку" в контексті військового обліку означає, що керівник центру комплектування ініціював звернення до правоохоронців щодо адміністративного затримання та примусового доставлення громадянина.

Адвокат пояснює, що це робиться на підставі частини 3 статті 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також статей 259 та 262 КУпАП. Військкомат іде на такий крок, коли вважає, що особа порушила законодавство про мобілізацію або правила військового обліку за статтями 210 чи 210-1 КУпАП.

Звідки беруться звинувачення в ігноруванні повісток

Та головною причиною заочних правопорушень стали зміни у правилах оповіщення, затверджені урядовою постановою № 560. Відтепер повістку можна надсилати рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою проживання.

Критичним нюансом є те, що підтвердженням оповіщення вважається не лише особистий підпис громадянина, а й звичайна відмітка пошти про відсутність особи за адресою або її відмову забрати лист.

Якщо поштар не застав людину вдома і повернув лист до ТЦК з відміткою про відсутність адресата, військкомат юридично фіксує неявку за повісткою, що дає автоматичне право просити поліцію про затримання.

Як оскаржити безпідставний розшук

"Тобто, якщо оператор Укрпошти не проінформував чоловіка про те, що йому прийшла повістка ТЦК, то чоловік не являєтесь належним чином оповіщеним", — наголошує юрист Дерій.

Перший передбачає подання онлайн-запиту на виправлення даних безпосередньо через застосунок "Резерв+". Другий варіант полягає у направленні офіційної заяви про закриття справи на електронну адресу відомства або фізичним листом через Укрпошту. Третій шлях вимагає особистого візиту до територіального центру комплектування для подачі заяви про виправлення даних.

Однак юрист попереджає, що без наявної відстрочки чи бронювання під час особистого візиту чоловік підлягає мобілізації на загальних підставах. Якщо ж жоден із цих кроків не спрацює і військкомат не зніме розшук, таку бездіяльність установи доведеться оскаржувати вже в судовому порядку.

Новини.LIVE інформували, що оголошення в розшук з боку ТЦК є адміністративним заходом проти порушників правил військового обліку. Зазвичай такий статус отримують військовозобов'язані після 25 років, які підлягають загальній мобілізації, проте потрапити в розшук можуть і громадяни молодшого віку, якщо вони порушили правила обліку призовників.  

Сам же розшук має визначені законом часові рамки. Він може тривати три місяці після дати оголошення. Якщо за цей період рішення щодо адміністративного стягнення не реалізоване, громадянин отримує законне право ініціювати офіційне закриття провадження за спливом строків давності.