Перевірки від ТЦК не було, а штраф є: коли суд не на боці бізнесу

В Україні ТЦК та СП можуть штрафувати керівників підприємств на 34 тисячі гривень без проведення виїзних чи планових перевірок. Чинне законодавство не обмежує повноваження військкоматів лише ревізіями. Відсутність компанії у графіках перевірок ТЦК не захищає посадових осіб від адміністративної відповідальності за зрив мобілізаційних вимог.

Таку судову практику пояснила експерт з військового обліку Юлія Видиборець, передає Новини.LIVE.

Чому ТЦК може накласти на компанію штраф навіть без перевірки

Норми українського законодавства не зобов'язують військкомати призначати ревізію для винесення постанови про правопорушення. Відповідно до пункту 80 урядового Порядку №1487 від 30 грудня 2022 року, планові заходи щодо компаній із заброньованими працівниками чи мобілізаційними розпорядженнями мають відбуватися щороку, а щодо решти суб'єктів господарювання такі звіти подаються один раз на чотири роки.

Через дефіцит ресурсу у військкоматах під час воєнного стану посадовців дедалі частіше притягують до відповідальності дистанційно, виявляючи порушення за поточними документами або конкретними датами.

За що ТЦК найчастіше штрафують роботодавців

Роботодавців штрафують за працевлаштування громадян без військового квитка, перешкоджання прибуттю людей до збірних пунктів, несвоєчасне подання відомостей або невиконання прямих розпоряджень щодо оповіщення персоналу.

Оскільки під час війни працівники ТЦК фізично не мають часу на тривалий кадровий аналіз, то під санкції потрапляють порушення, пов'язані з пропуском календарних дедлайнів або відкритим саботажем наказів ТЦК.

Судова практика свідчить, що найпоширенішим приводом для стягнення штрафу у розмірі 34 000 гривень за частиною 3 статті 210-1 КУпАП є саме порушення процедури сповіщення працівників.

Показовим став випадок із приватним підприємством "НАФ", директор якого отримав розпорядження ТЦК щодо оповіщення призовників і резервістів та забезпечення їхнього прибуття. Але той замість видачі внутрішнього наказу керівник відправив викликаних співробітників у відпустки за власний рахунок.

Через це Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі №739/627/25 визнав бездіяльність посадовця прямою відмовою від виконання законних обов'язків та залишив штраф чинним.

Покарання загрожує навіть у тих ситуаціях, коли співробітників попередили, але порушили регламент звітування перед військкоматом за пунктом 47 Порядку №1487. Зокрема, відокремлений підрозділ "Охорона" державного підприємства "Селидіввугілля" отримав вимогу вручити виклики працівникам для проходження ВЛК та оновлення даних. Керівництво видало наказ і зібрало підписи підлеглих, однак не надіслало до ТЦК письмове підтвердження виконання отриманого листа. В результаті інспектор з кадрів отримав штраф, а Селидівський міський суд Донецької області 17 січня 2024 року в межах справи №242/2060/23 відхилив позов про скасування постанови, ставши на бік військових.

Нерідко штрафи призначають підприємця за невиконання військово-транспортного обов'язку за постановою Кабміну №1921 від 28 грудня 2000 року. Керівник ДП "Рогачівське" відмовився отримувати частковий наряд на надання вантажівки КАМАЗ, заявивши про відсутність у нього відповідних повноважень, через що транспорт не доставили. Тимчасовий виконувач обов'язків начальника ТЦК виписав 34 000 гривень штрафу.

Неподання регулярних звітів щодо техніки за формою додатка 1 до положення про військово-транспортний обов'язок також тягне за собою стягнення 34 000 гривень без додаткових перевірок. 

Новини.LIVE інформували про те, що перехід на нову підставу для відстрочки від призову більше не позбавляє військовозобов'язаного попередньої, якщо вона ще чинна. Кабмін унормував цей процес, відвівши комісіям від 7 до 15 робочих днів на опрацювання звернень.

Паралельно спростилася процедура бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах, навіть якщо їхній військовий облік закріплений за ТЦК в іншому регіоні. Єдиними ключовими критеріями для оформлення броні залишаються офіційне працевлаштування, своєчасно оновлені облікові дані та відсутність записів про розшук у реєстрах.