Українські склади спорожніли — чому бізнес шукає нові площі

Ринок складської нерухомості в Україні у 2025 році зазнає значних змін. З одного боку, попит бізнесу на сучасні площі зростає. З іншого — пропозиція не встигає задовольнити ці потреби. Найбільш гостро проблема проявляється у двох регіонах, які традиційно вважаються логістичними вузлами — Київському та Львівському. Саме там показники вакантності впали до рекордно низьких значень.

За даними компанії Alterra Group, у другому кварталі 2025 року в Київському регіоні частка вільних площ скоротилась до 1,03%. У Львівському цей показник ще нижчий — лише 0,57%. Це означає, що з кожних 100 кв. м доступним залишається менше одного, кажуть девелопери.

Детальний розподіл демонструє різницю навіть усередині областей. На Львівщині найнижча вакантність зафіксована на трасі у напрямку Луцька — лише 0,34%. У Київському регіоні найбільший дефіцит спостерігається на ключовій магістралі Одеса-Дніпро, де вакантність складає 1,39%.

Згідно зі звітом Alterra Group, тенденція зумовлена тим, що більшість площ, які раніше простоювали, були здані в оренду. Компанія дослідила 90 індустріальних об’єктів сумарною площею 2,4 млн кв. м і дійшла висновку, що наявна пропозиція фактично вичерпана.

Скільки коштує оренда складів

Зростаючий дефіцит безпосередньо вплинув на ціни. У Львівському регіоні оренда найдорожча: наприклад, на напрямку Івано-Франківськ середня ставка сягає 7 дол. за кв. м. У Київському регіоні найдешевший варіант пропонується в напрямку Варшава-Житомир — лише 3,8 дол.

Рівень цін залежить від класу складів:

1. Клас А (новітні технології, сучасні стандарти): в середньому 5,5 дол. за кв. м у Київському та Львівському регіонах.
2. Клас В: 3,4 дол. у Київському регіоні та 4,3 дол. у Львівському.
3. Середні ставки: 3,3 дол. за кв. м у Київській області та 5,44 дол. у Львівській.

Таким чином, Львівщина стає дорожчою локацією, але саме там конкуренція за площі найвища.

Частка складів за класами у різних регіонах

Структура ринку також відрізняється залежно від регіону:

• Київщина: найбільшу частку займають склади класу А — 876 тис. кв. м (54%). Клас В становить 490 тис. кв. м, клас С — 245 тис. кв. м;
• Львівщина: переважає клас В — 242 тис. кв. м. Клас А становить 170 тис. кв. м, клас С — 72 тис. кв. м.

"Така різниця пояснюється історією розвитку регіонів. Київ давно став центром концентрації великих логістичних об’єктів, у той час як Львівщина активно розвивала склади середнього рівня для малого та середнього бізнесу", — кажуть в Alterra Group.

Які наслідки для бізнесу та інвесторів

Дефіцит складських площ змінює поведінку учасників ринку. Для орендарів це означає вищі ціни та обмежений вибір. Для девелоперів — стимул для запуску нових проєктів. 

Цей процес відображає майбутню динаміку: попит на склади не знизиться, а навпаки посилиться у зв’язку з розвитком електронної комерції, потребами логістики та зростанням обсягів імпорту й експорту.

Чому складів бракує і що буде далі

Основними причинами дефіциту фахівці називають такі:

• стрімке зростання онлайн-торгівлі;
• потреба бізнесу в сучасних логістичних рішеннях;
• зростання експорту та імпорту після відновлення економіки;
• обмеженість земельних ділянок у зручних локаціях.

У найближчі роки очікується, що інвестори збільшать будівництво складів класу А. Це дозволить не тільки частково закрити дефіцит, але й підняти загальні стандарти логістичної інфраструктури України, впевнені експерти.

Як повідомлялось, в українському житловому будівництві спостерігається неоднозначна ситуація: попри загальне скорочення обсягів на 6,7%, деякі регіони демонструють значне зростання. За перше півріччя 2025 року в експлуатацію ввели 51,5 тисячі квартир, що менше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Також згідно з новим законом №4536-IX, який набуває чинності з 2026 року, нотаріуси в Україні подаватимуть інформацію про всі угоди з нерухомістю, включно з купівлею-продажем, даруванням та спадщиною, безпосередньо до податкових органів. Це значно спростить процедуру, оскільки податкові органи отримуватимуть дані про операції автоматично, що підвищить прозорість і ефективність контролю.