Право власності на нерухомість — чому можуть припинити у вересні

Право власності на нерухомість в Україні захищене Конституцією та Цивільним кодексом, але воно не є абсолютним. У вересні 2025 року держава може анулювати це право за певних умов, визначених законом. Юридичні помилки, шахрайство, воєнний стан або суспільні потреби можуть стати причинами втрати майна. 

Редакція Новини.LIVE розповідає, чому це відбувається і як себе захистити від втрати права на нерухомість.

Анулювання права власності через рішення суду

Найпоширеніша причина втрати нерухомості — рішення суду. Якщо договір купівлі-продажу, дарування чи спадкування визнають недійсним, право власності анулюється. Це може статися, якщо:

• майно продали без згоди співвласника;
• продавець був недієздатним або діяв під тиском;
• документи підроблені чи містять помилки.

"Зараз суди стали суворішими. Навіть незначні порушення в угодах, укладених 10-15 років тому, можуть призвести до анулювання. Наприклад, якщо нотаріус не перевірив повноваження продавця, угода може бути скасована", — зазначає адвокат Роман Сімутін.

Помилки при реєстрації нерухомості

Нотаріуси та державні реєстратори не застраховані від помилок. Неправильне оформлення документів або незаконне втручання в реєстр (наприклад, через хакерські атаки чи корупцію) може стати підставою для анулювання права власності.

У Мін’юст та Державна інспекція архітектури посилили контроль за реєстраторами. Вже зафіксовано випадки, коли люди втрачали квартири через дії неуповноважених осіб, зазначає Сімутін.

Подвійна реєстрація майна

До 2013 року в Україні не було Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно. Через це одна квартира чи будинок могли бути зареєстровані на кількох власників. У 2025 році перевірки старої нерухомості посилилися. 

Якщо виявляють подвійну реєстрацію, пізніший запис анулюють, а справу передають до суду. Власникам варто перевірити статус майна в реєстрі, щоб уникнути сюрпризів.

Нерухомість куплена за сумнівні кошти

Законодавство 2025 року жорстко контролює походження коштів на купівлю нерухомості. Якщо Держфінмоніторинг виявить, що квартиру чи будинок придбали за гроші з офшорів, фіктивних позик або через інші схеми відмивання, право власності можуть скасувати через суд. Це стосується не лише нових угод, а й тих, що перевіряються ретроспективно.

Спадщина з порушеннями

Спадкові справи — ще одна зона ризику. Якщо один зі спадкоємців оформив майно на себе, приховавши інших претендентів, право власності можуть анулювати.

У 2025 році нотаріуси ретельніше перевіряють спадкові документи. Неправильне оформлення чи пропущені строки можуть призвести до втрати майна.

Експропріація для суспільних потреб

Держава має право вилучити нерухомість для будівництва доріг, мостів чи іншої інфраструктури. Через відновлення після воєнних руйнувань, такі випадки частішають.

Власнику компенсують ринкову вартість, але сам факт втрати майна може бути несподіваним. Процес експропріації регулюється законом, але оскаржити його складно.

Воєнний стан і втрата майна

Воєнний стан в Україні додає нові ризики. Уряд може тимчасово вилучити нерухомість для потреб оборони, наприклад, для розміщення військових.

Хоча це не завжди означає повне анулювання права власності, власник може втратити контроль над майном на невизначений час. Такі випадки регулюються спеціальними указами, але чітких гарантій повернення майна немає.

Хто в зоні ризику

Найбільше остерігатися слід тим, хто:

• придбав нерухомість до 2013 року і не вніс її до нового реєстру;
• отримав майно в спадщину чи через дарування без належного оформлення;
• має нерухомість у будинках із будівельними чи майновими конфліктами;
• скористався послугами сумнівних юридичних фірм.

Як повідомлялось, відкликання права власності на будинок — це складний юридичний процес, який відбувається лише за наявності вагомих причин, як-от судові рішення, помилки в документах або незаконні дії. 

Також ми розповідали, що процес переоформлення квартири передбачає передачу права власності іншій особі. Це можна зробити різними способами, такими як продаж, дарування, успадкування або укладення договору ренти. Кожен із цих варіантів має свої особливості та вимоги до документів.