Поділ майна — чи визнають фактичний шлюб, якщо є офіційний

Верховний Суд поставив крапку у суперечливій справі щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без офіційної реєстрації шлюбу. Рішення виявилося принциповим: перебування в чинному зареєстрованому шлюбі виключає можливість офіційного визнання фактичних шлюбних відносин з іншою особою. Ця справа стала яскравим прикладом того, як правові формальності можуть мати серйозні наслідки для вирішення майнових спорів і визнання сімейного статусу.

Позивачка звернулася до суду з вимогою встановити факт проживання однією сім’єю з відповідачем без реєстрації шлюбу з листопада 2014 року, пише "Судово-юридична газета". Вона стверджувала, що за час їхнього спільного життя за спільні кошти було придбано житловий будинок і земельну ділянку, які були оформлені на відповідача. Позивачка також вимагала визнати її право власності на половину цього майна. Відповідач не заперечував позов і визнав факт спільного проживання, що стало підставою для рішення суду першої інстанції на користь позивачки.

Однак апеляційний суд скасував це рішення. Виявилося, що з 26 січня 1991 року до 23 лютого 2023 року позивачка перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Апеляційний суд наголосив, що перебування в зареєстрованому шлюбі унеможливлює визнання фактичних шлюбних відносин з іншою особою, оскільки це суперечить принципу одношлюбності, закріпленому в Сімейному кодексі України (ст. 25).

Ключова позиція Верховного Суду: пріоритетність зареєстрованого шлюбу
Верховний Суд підтримав висновки апеляційного суду, вказавши на ключові аспекти, які мають значення для подібних справ:

1. Принцип одношлюбності. Українське законодавство чітко визначає, що особа, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі, не може одночасно вважатися такою, що проживає однією сім’єю з іншою особою без реєстрації шлюбу. Це відповідає нормам Сімейного кодексу України та моральним засадам суспільства.
2. Правомірність сімейних відносин. Визнання факту проживання однією сім’єю без шлюбу є юридичною альтернативою офіційному шлюбу. Такі відносини мають відповідати вимогам закону, а перебування в зареєстрованому шлюбі робить їх неправомірними.
3. Недостатність визнання позову. Верховний Суд наголосив, що суди не можуть ґрунтувати рішення виключно на визнанні позову відповідачем. Для задоволення позову необхідні законні підстави, які підтверджуються доказами та обставинами справи. У цьому випадку факт офіційного шлюбу позивачки з іншою особою став вирішальним.

Таким чином, Верховний Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не могла одночасно перебувати в зареєстрованому шлюбі та претендувати на визнання фактичних шлюбних відносин з іншою особою.

Що варто врахувати у подібних ситуаціях

Люди, які хочуть офіційного визнання своїх відносин і захисту майнових прав у випадку розриву, повинні або офіційно зареєструвати шлюб, або переконатися, що жоден із них не має чинного шлюбу з іншими.

• Факт співжиття — недостатній аргумент. Важливий не лише факт проживання разом, а і юридична можливість створити "одну сім’ю" відповідно до законодавства.
• Шлюб — правова реальність. Навіть якщо шлюб де-факто не функціонує (пара давно не живе разом), він юридично лишається чинним доти, доки не розірваний.
• Майнові спори — уразливі. Без офіційної реєстрації шлюбу особа, яка інвестувала кошти в спільне житло, ризикує залишитися ні з чим.

Як повідомлялось, розлучення — це завжди непростий період, що поєднує в собі емоційні, юридичні та фінансові виклики. Одним з найскладніших питань, що виникають при розірванні шлюбу, є поділ майна, особливо коли йдеться про іпотечну квартиру. Ситуація ускладнюється тим, що кредит ще не виплачений, і потрібно знайти рішення, яке б влаштувало обох колишніх партнерів.

Також подружжя має право на поділ спільно нажитого майна під час розлучення. Однак не все майно підлягає цьому поділу. Важливо розуміти, які категорії нерухомості виключаються з цього процесу, щоб уникнути зайвих витрат часу, нервів та коштів. Знання цих нюансів допоможе вам ефективніше розв'язувати питання, пов'язані з розподілом спільного майна.