Передати будинок дитині — як це можливо без дарчої та заповіту

Передача будинку дитині без використання дарчої чи заповіту — це актуальне питання для багатьох батьків в Україні, які прагнуть забезпечити майбутнє своїх дітей. Законодавство дозволяє оформити нерухомість на неповнолітню дитину, але процес має свої особливості. 

Редакція Новини.LIVE розповідає про альтернативні способи передачі будинку, які не потребують складання дарчої чи заповіту.

Чи можна оформити будинок на неповнолітню дитину

Українське законодавство не забороняє оформлення будинку на дитину будь-якого віку — навіть якщо їй лише кілька місяців. Основна умова — наявність законного представника, який буде діяти від імені малолітньої особи, а також погодження з органами опіки.

"Оформити нерухомість на дитину можна за законом, але лише з дозволом органу опіки та згодою батьків. У таких правочинах завжди беруть участь представники неповнолітньої особи", — пояснює адвокат Юрій Айвазян.

Дитина може стати власником будинку не лише через дарчу чи спадщину. Існує третій, менш очевидний, але цілком законний шлях.

Купівля будинку на ім’я дитини

Передати нерухомість без дарчої чи заповіту можна через звичайну купівлю-продаж. Якщо батьки або родичі хочуть передати житло дитині, вони можуть оформити продаж із зазначенням дитини як покупця.

Такий підхід має низку переваг:

• відсутність ризиків, пов’язаних із оскарженням дарчої;
• мінімізація ймовірності оскарження спадщини іншими родичами;
• майно від початку закріплюється за дитиною, без проміжних етапів.

"Дитина може бути стороною договору купівлі-продажу, якщо має від 14 до 18 років. Але навіть у цьому випадку обов’язкова письмова згода батьків та органу опіки", — уточнює Айвазян.

Які документи потрібні для купівлі будинку на дитину

Щоб оформити передачу нерухомості через купівлю-продаж, потрібні:

• договір купівлі-продажу, завірений нотаріусом;
• письмова згода батьків або опікунів;
• дозвіл органу опіки та піклування;
• документи на нерухомість;
• заява про реєстрацію права власності.

Якщо дитина молодша за 14 років, договір підписує її законний представник. Від 14 до 18 — підписує сама дитина, але обов’язково з припискою батьків та дозволом опіки.

Чому обирають купівлю замість дарчої

Попри поширеність дарчих, багато батьків віддають перевагу купівлі-продажу. Причини — у правовій безпеці. Дарча — це односторонній правочин, який можуть оскаржити у суді родичі, якщо вбачатимуть порушення, зазначають у Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Київ). 

А от купівля-продаж — це договір, де права чітко прописані, а факт оплати може бути умовним або номінальним.

"На практиці часто зустрічаються ситуації, коли родичі намагаються оскаржити дарчу, але зробити це зі звичайним договором купівлі-продажу набагато складніше", — наголошує Айвазян.

Альтернативні способи передачі будинку

Хоча купівля-продаж є основним способом передачі будинку без дарчої чи заповіту, є й інші, менш поширені варіанти. Наприклад, можна використати договір довічного утримання, за яким будинок передається дитині в обмін на певні зобов’язання (хоча цей варіант рідко застосовується до дітей).

Інший шлях — створення сімейного трасту, який дозволяє управляти майном на користь дитини, але в Україні ця практика поки не набула широкого поширення через складність і високу вартість.

Як повідомлялось, фінансові аспекти сімейного життя можуть зміцнювати або, навпаки, руйнувати стосунки, якщо ними не керувати в межах закону. В Україні правові норми, що стосуються управління майном неповнолітніх, закріплені в Сімейному та Цивільному кодексах. 

Також у випадках, коли під час розлучення в сім’ї є неповнолітні діти, розділ майна перестає бути суто юридичним питанням, а стає фактором, що безпосередньо впливає на їхній добробут та стабільність життя. Хоча за законом діти не беруть участі у розподілі майна, їхні інтереси є ключовими для суду і можуть значно вплинути на фінальне рішення.