Лише прописана — як довести, що людина не проживає за адресою

Жінка читає документи. Фото: Freepik

У 2025 році чимало українців стикаються з ситуацією, коли в їхній квартирі зареєстровані люди, які давно не проживають за цією адресою, але водночас не знімаються з реєстрації та не беруть участі у витратах на утримання житла. Найчастіше мова йде про родичів, з якими були розірвані стосунки, або осіб, які виїхали за кордон чи переїхали в інше місто. Якщо "по-хорошому" домовитися не вдається, варто звертатися до суду. Але перед цим важливо знати, як грамотно підготувати докази, що людина фактично не проживає.

Як зазначає юристка Богдана Яворницька, зняття з реєстрації місця проживання можливе у двох форматах: добровільно (за заявою особи) або примусово (на підставі судового рішення). 

Але примусове зняття з реєстрації відбувається за рішенням суду у таких випадках:

  1. Позбавлення права власності на житлове приміщення.
  2. Втрата права користування житловим приміщенням.
  3. Виселення.
  4. Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Стаття 405 Цивільного кодексу України уточнює, що члени сім’ї власника житла втрачають право на користування приміщенням, якщо вони відсутні без поважних причин понад один рік, якщо інше не передбачено домовленістю чи законом. Це ключова норма для тих, хто прагне довести, що зареєстрована особа фактично не проживає за адресою.

Як довести, що людина не проживає за адресою

Для успішного вирішення справи в суді необхідно зібрати переконливі докази, які підтверджують, що особа не проживає за адресою та не бере участі в утриманні житла. Ось ключові докази, які можуть бути використані:

  • документи, що підтверджують право власності. Це може бути договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину тощо. Вони засвідчують, що позивач є власником житла;
  • довідки про склад сім’ї. Такі документи видаються ЦНАПами і показують, хто зареєстрований за адресою;
  • акти обстеження умов проживання. Складені за участю представників ЖЕКу чи ОСББ, вони фіксують, що особа не проживає в приміщенні;
  • показання свідків. Сусіди чи інші особи можуть підтвердити у суді, що зареєстрована особа не з’являється за адресою;
  • додаткові докази. Це можуть бути документи, що підтверджують проживання особи в іншому місці: трудовий договір, договір оренди житла, довідки про нову сім’ю, перевезення майна тощо.

Важливо, щоб докази були належними та допустимими. Наприклад, показання свідків мають бути підкріплені іншими доказами, щоб уникнути суб’єктивності.

Судовий процес: покроковий алгоритм

  1. Збір доказів. Власник житла або його представник готує пакет документів, які підтверджують факт непроживання особи та неучасть у витратах на утримання житла.
  2. Подача позовної заяви. У позові вказується вимога визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. До заяви додаються зібрані докази.
  3. Розгляд справи в суді. Суд аналізує надані докази, заслуховує свідків і оцінює, чи відповідає ситуація вимогам закону.
  4. Отримання рішення суду. Якщо позов задоволено, власник отримує рішення, яке набрало законної сили.
  5. Зняття з реєстрації. З рішенням суду власник звертається до органу реєстрації (ЦНАП або міграційна служба) для зняття особи з реєстрації.

Важливі нюанси

Юристка наголошує, що якщо особа є співвласником — зняти з реєстрації буде складніше, бо вона має право на частку майна. Також якщо між сторонами є судова угода про порядок проживання — доведеться доводити її невиконання.

Крім того, може бути складність зі збором доказів — у деяких випадках важко довести, де саме проживає особа. Наприклад, якщо вона виїхала за кордон, варто звернутися до консульських установ для отримання підтверджень.

Що ще варто знати українцям

Власність на квартиру чи будинок несе не лише переваги, а й регулярні витрати. Зокрема, щомісячна оплата комунальних послуг є обов'язком, який часто стає камінням спотикання. Нерідко виникають конфлікти між власником нерухомості та особою, що зареєстрована у житлі, щодо того, хто ж має сплачувати ці рахунки.

Також ми розповідали, що у 2025 році прописка й надалі визначатиме правовий статус в Україні, впливаючи на доступ до держпослуг, оформлення документів та банківські операції. Правила реєстрації місця проживання залишаються чіткими, тому питання прописки в будинку без згоди власника є вкрай актуальним для багатьох українців.