Психічне здоров'я українців — виклики масштабної реформи МОЗ
Поділитися
Ветеран із втратою кінцівки заходить до сімейного лікаря. Хронічний біль та нічні кошмари після підриву на міну не дають жити повноцінним життям. Він просить лише про одне — знеболювальні та снодійне. Лікар, який щойно пройшов програму ВООЗ з психічного здоров'я, розуміє: за 15 хвилин прийому він може лише виписати рецепт та направлення до психотерапевта.
Без психотерапевтичного втручання ліки за кілька тижнів втратять ефективність, і пацієнт почне збільшувати дозу, ризикуючи розвинути залежність. А пацієнту насправді потрібно значно більше — детальне обговорення симптомів, психоедукація щодо стресу, менеджмент сну, поведінкова активація та соціальна підтримка. Це лише один випадок з сотень тисяч.
Оцінка психічних розладів в Україні
За оцінками ВООЗ та директора Європейського регіонального бюро доктора Ганса Клюге, близько 10 мільйонів українців ризикують в умовах війни розвинути психічні розлади різного ступеня важкості. За даними дослідження Gradus Research, проведеного в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров'я, 77% українців переживали стрес останнім часом. Головними причинами стресу є війна (72%), фінансові труднощі (41%) та соціально-політична ситуація (38%). Особливо гостро стоїть питання допомоги при утрудненому проживанні горя, гострому стресі, ПТСР, самопошкодженні та спробах самогубства.
МОЗ планує масштабне розширення психологічної допомоги — з 2025 року послуги з охорони психічного здоров'я впроваджуватимуться в усіх медзакладах первинної ланки. Вже 100 000 медпрацівників пройшли курси за програмою ВООЗ MhGap, де вчаться працювати з сімома найбільш поширеними проблемами психічного здоров'я в умовах війни. Проте пріоритизація онлайн-навчання без супервізії створює серйозні ризики — за консультацію тривалістю 7-15 хвилин лікар може провести лише первинну оцінку стану та призначити медикаментозне лікування. Сім основних проблем психічного здоров'я, що входять у мануали, не покривають усього спектру проблем, а є лише найбільш поширеними реакціями в умовах війни. Про повноцінну психотерапію не йдеться.
Моніторинг якості медичних послуг
Міжнародні організації вже мають відповідь на ці проблеми. В Україні UNFPA активно впроваджує систему моніторингу якості послуг через мобільні бригади у деокупованих регіонах, надаючи психосоціальну підтримку та психологічну допомогу у 100 громадах. Save the Children має цілий підрозділ, який здійснює моніторинг роботи команд у регіонах. Обидві організації керуються "Загальною схемою моніторингу і оцінки програм із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації" - міжнародним стандартом якості послуг.
Досвід показує, що неякісна психологічна допомога може завдати більше шкоди, ніж її відсутність. Серед очевидних проблем — закриті будівлі центрів психосоціальної підтримки, черги та неінклюзивність простору, недоступність для постраждалого населення. З неочевидних — грубе порушення принципів збору даних, порушення конфіденційності та неналежний рівень підготовки фахівців. За даними Gradus Research, українці найбільше довіряють психологам і психотерапевтам (24%), сімейним лікарям (16%) та психіатрам (15%). Проте існують серйозні бар'єри для звернення за допомогою: 29% не вважають свої проблеми достатньо серйозними, 25% впевнені, що впораються самостійно, а 23% вважають послуги занадто дорогими.
Надію на системні зміни дає безпрецедентний грант USAID у розмірі 50 мільйонів доларів — найбільше фінансування на тематику психічного здоров'я в історії України. На сайті МОЗ досі бракує матеріалів про реабілітацію, подолання наслідків легкої черепно-мозкової травми, посттравматичний стрес та інші наслідки військової травми. Протягом наступних 5 років через неурядові організації планується посилити спроможність МОЗ у питаннях психологічного подолання наслідків війни, розбудувати систему охорони психічного здоров'я та створити необхідні матеріали.
Успішні зміни в медичних послугах — роль громадянського суспільства
Успішні зміни вже відбуваються. Наприклад, завдяки активній роботі нашого ГО "Спільноти самодопомоги" — на рівні профільних міністерств. "Карта подорожі ветерана", розроблена за підтримки американського уряду та представлена ще попередньому очільнику Мінветеранів Олександру Порхуну (нині заступнику міністра МОЗ), стала основою державної політики під назвою "Шлях ветерана". Завдяки адвокації ГО "Принцип" вдалося значно покращити процеси лікування військових, спростити документообіг у міністерствах оборонного напрямку та вдосконалити медичне забезпечення у війську. Втім, попереду ще багато роботи.
Що може зробити кожен? Якщо ви незадоволені якістю послуг у закладах, що мають контракт з НСЗУ — подавайте скарги. Навіть приватні заклади, де послуга надається через пакет MhGap, мають реагувати на скарги. Ветерани можуть звертатися до організацій, які захищають їхні права: "Принцип", "Консорціум ветеранських організацій сходу", "Юридична сотня" та "Ветеранка". Хоча скарга не виправить отриману неналежну послугу, вона може врятувати життя побратима, який звернеться до того ж лікаря після вас. Ми, як громадяни України, заслуговуємо на найкращі послуги за доказовими методами, які потрібно постійно удосконалювати — тож все залежить також від нас.
Читайте Новини.LIVE!
